Комплекси: вулкани, які вибухають

Ви коли-небудь реагували так сильно, що потім самі дивувалися собі? Лють з нізвідки. Тривога без причини. Той самий сценарій, втретє, вп'яте, вдесяте. Різні люди, різні обставини, але відчуття впізнаване до болю. 

Юнг назвав це комплексом. І додав щось, що змінює все: «Всі знають, що люди мають комплекси. Значно менш відомо, що комплекси можуть мати нас». 

У цьому епізоді: як Юнг відкрив комплекси, чому наше Его - це теж комплекс, і що відбувається, коли інший виявляється сильнішим. Як влаштовані материнський і батьківський комплекси і чому вони є у всіх без винятку. Як розпізнати активацію у тілі, в емоціях, у повторюваних сценаріях. І головне - що з цим робити.

Transcript

SPEAKER_00 0:00

Всі знають, що люди володіють комплексами значно менш відомо, але це куди важливіше теоретично, що комплекси іноді володіють нами. Огляд теорії комплексів Карл Густав Юнг.

SPEAKER_01 0:16

Знаєте, коли я вперше прочитала цю фразу, вона мене зупинила Комплекси володіють нами.

SPEAKER_00 0:23

Саме про це сьогодні і поговоримо про вулкани всередині нас, про те, що вибухає і чому. І про те, що може вирости з цього вогню і магми. Юнгіанський світогляд. Доброго дня і вітаємо вас у новому сезоні. Ви слухаєте юнгіанський світогляд - подкаст про глибинне, про те, що живе всередині нас. Перший сезон ми присвятили картографії психіки, досліджували его, персону, аніму й анімус - самість. Це були п'ять базових епізодів. Якщо ви їх ще не слухали, рекомендуємо почати звідти. Сьогодні другий епізод другого сезону. Ми занурюємось у конкретні теми і розбираємо їх детально.

SPEAKER_01 1:25

Друга тема - комплекси. Якщо вся юнгіська психологія - це будинок, то комплекси - це та земля, на якій він стоїть. Юнг відкрив їх ще на початку своєї кар'єри, і саме це відкриття привело його до власної теорії психіки.

SPEAKER_00 1:42

Сьогодні ми розберемо, що таке комплекс, чому наше я - це теж комплекс, як влаштовані материнський і батьківський комплекси, як розпізнати їх у власному житті, і головне, що з ними робити.

SPEAKER_01 1:56

Починаємо.

SPEAKER_00 1:57

Уявіть таку сцену. Ви сидите на нараді, все нормально. Колега каже щось, начебто стандартне зауваження, і раптом всередині вибух, серце б'ється частіше, кулаки стискаються. Голос всередині кричить: як він посмів! Хоча зовні ви спокійно киваєте. Або інша картина, телефонує мама. З першими словами, ваше тіло напружується. Не тому, що вона сказала щось страшне, просто вона телефонує. Або ви знову вибрали того самого партнера, інше обличчя, інше ім'я, але сценарій, знайомий до болю.

SPEAKER_01 2:36

Що ж відбувається? Юнгіанська відповідь. Це відбулася активація комплексу. Вулкан прокинувся.

SPEAKER_00 2:44

Слово комплекс походить від латинського сплетіння, це вузол, сплетіння почуттів, спогадів, обів і тілесних реакцій, що зосереджені навколо одного емоційного ядра.

SPEAKER_01 2:57

Юнг дав йому точну назву Чуттєво забарвлений комплекс уявлень. Це означає не просто думки, а насичені афектом, думки, що болять або тиснуть, або вибухають.

SPEAKER_00 3:12

Він відкрив їх дуже конкретно в психіатричній клініці на початку ХХ століття, провів простий тест, давав пацієнту сто слів по одному і просив відповідати першим словом, що спаде на думку швидко, без обдумування. І ось що помітив, на деякі слова пауза ставала незрозуміло довгою. Пацієнт червонів повторював слово стимул, забував власну попередню відповідь. Ці збої точно були не випадкові, вони вказували на зону прихованого болю, місце, де психіка щось тримає, щось емоційно заряджене.

SPEAKER_01 3:50

Юнг назвав ці ознаки показниками комплексу. Психіка, немов мимоволі, видавала себе. Але найголовніше це не сам факт існування комплексів. Головне, це їхня автономність. Юнг писав: Комплекс поводиться як живе чуже тіло у сфері свідомості. Він має власну логіку, власну пам'ять, власний темперамент. Може мовчати роками, але раптово прокинутися від одного слова, запаху, погляду, і тоді починається виверження.

SPEAKER_00 4:25

Ось чому девулкан це така точна метафора. Зовні тиша. Ніщо не вказує на загрозу, але всередині гаряча та вибухова магма. Тиск накопичується. І тоді вона знаходить вихід, точно несподіваний і точно непропорційний до зовнішнього приводу. Лава тече туди, де є вихід, а не туди, де варто.

SPEAKER_01 4:48

Послідовниця Юнга Йоланда Якобі описала структуру комплексу як цибулину у центрі, обов'язково архетипове ядро, щось із глибин колективного, несвідомого, щось давнє й потужне. Навколо нього щільні шари особистого досвіду, спогади, образи, повторювані ситуації.

SPEAKER_00 5:09

Саме тому наші суто особисті рани мають таку дивну космічну силу. За ними стоїть не лише наша біографія, за ними стоїть архетип. Як казала Ліна Костенко, страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись. Тепер розберемося, як виникає комплекс, найчастіше через травматичний досвід. Емоційний удар, несумісний зусталеним образом себе, відщеплює частину психіки. Юнг називав комплекси уламками психіки, осколками, що живуть окремим від свідомості життям.

SPEAKER_01 5:48

Але не лише травма. Ще частіше це моральний конфлікт, неможливість визнати в собі щось неприйнятне, бажання, яке не можна мати, почуття, яке не можна відчувати. Психіка не знищує це. Вона це відщеплює. І воно живе далі за зачиненими дверима.

SPEAKER_00 6:09

І третє джерело, і це особливо важливе в юнгіанській теорії, деякі комплекси виростають безпосередньо з архетипового ґрунту, не через конкретну травму, а через саму природу людської психіки. Материнський і батьківський комплекси ⁇ це яскравий і показовий приклад. Вони є у всіх питання лише в тому, який вигляд вони мають і яку силу набувають.

SPEAKER_01 6:35

І тут ми підходимо до думки, яка спершу здається парадоксальною. Юнг стверджував, наше я, наше его також є комплексо. Центральним комплексості.

SPEAKER_00 6:49

Це звучить радикально, ми звикли думати, я ⁇ це хазяїн, а комплекси незвані гості, яких треба вигнати. Юнг перевертає картину. Центр свідомості, каже він, це лише один із мешканців внутрішнього дому. Звичний для нас, але не єдиний і не найсильніший.

SPEAKER_01 7:10

Якщо его ⁇ це теж комплекс, то інший, більш заряджений комплекс може на мить стати центром, тимчасово перебрати кермо управління. І людина раптом говорить не своїм голосом діє всупереч власним цінностям. Потім запитує себе, як я міг отак вчинити.

SPEAKER_00 7:29

Юнг написав про це майже юридично. У момент захоплення комплексом людина перебуває у стані зменшеної відповідальності. Він справді не повністю дієздатний у цей момент. Не через слабкість характеру, але через природу психіки.

SPEAKER_01 7:47

Мюррей Стейн, сучасний юнгіанський аналітик, формулює це так: у полоні комплексу людина може відчувати цілковиту безпорадність і емоційну некерованість. Це буквальне захоплення. Вулкан вивергається і через попіл у повітрі нічого не видно.

SPEAKER_00 8:05

Але занурмося ще глибше, як комплекс проявляється до того, як він вибухне?

SPEAKER_01 8:11

Є чотири основні маркери. Ми їх назвемо, і ви, певно, впізнаєте хоча б один у власному досвіді. Перший - це тілесні сигнали. Комплекс завжди має тілесний рівень. Напруга в щелепі або плечах, спазму в грудях. Серце, що б'ється частіше без видимої причини. Кому у горлі, порожнеча в животі. Тіло знає про активацію ще до того, як свідомість це помічає. Питання, що зараз у моєму тілі, це перші поштовхи перед виверженням.

SPEAKER_00 8:43

Другий - це ефективна непропорційність. Реакція значно сильніша за ситуацію. Колега зробив звичайне зауваження, а всередині нас лють на годину. Партнер спізнився на 10 хвилин і наш день зіпсований. Тест простий. Якщо інтенсивність вашої реакції не збігається з масштабом того, що сталося, значить активовано комплекс. Вулкан не вибухає від поривів вітру, він вибухає від внутрішнього тиску.

SPEAKER_01 9:14

Третій - це повторювані сценарії чомусь знову те саме. Одні й ті самі типи партнерів, одні й ті самі конфлікти з керівниками. Ви завжди рятуєте або завжди потребуєте порятунку. Доки комплекс несвідомий, доля невблаганно повторюється. Юнг казав, де закінчується воля, там починаються комплекси. Коли ж комплекс усвідомлений, він стає темою матеріалом для роботи.

SPEAKER_00 9:42

Четвертий - це певні автоматизми та обмовки, провали пам'яті саме на конкретних людей або події, дії, протилежні власним намірам, вирішив промовчати, але неочікувано вибухнув, вирішила піти, але лишилася, сказав зовсім не те, що хотів. Комплекс вмикається за своїми законами і тимчасово стає режисером.

SPEAKER_01 10:06

Тепер інша дуже важлива річ про природу комплекса. Кожен комплекс має два полюси позитивний і негативний. Це недобрий і поганий, це два боки однієї сили.

SPEAKER_00 10:20

Гефест, у давньогрецькому переказі Бог Ковальства, народився кульгавим і був скинутий із небес власною матір'ю, болісна рана та водночас джерело надзвичайного ремесла. Він кував зброю богів, створював дива з глибини вулкана, переживання відкинутості стало паливом для творення.

SPEAKER_01 10:41

Юнг сформулював це дуже влучно. Комплекс стає патологічним лише тоді, коли ми вважаємо, що його в нас немає. Ось у чому пастка. Не в тому, що є комплекс, а саме в запереченні. Коли ми ідентифікуємось лише з позитивним полюсом, то негативний уходить в тінь. І саме звідти вибухає.

SPEAKER_00 11:02

Тиха вода, греблю рве, кажуть в Україні. Найтихіший вулкан, найнебезпечніший.

SPEAKER_01 11:08

Гаразд. А як це працює в житті?

SPEAKER_00 11:11

Тут я хочу звернутися до двох голосів: класичного і сучасного. Вони говорять про те саме, але дещо різними мовами.

SPEAKER_01 11:20

Йоланда Якобі, одна з найближчих учениць Юнга, писала наступне комплекси можуть спокійно дрімати в загальній тканині несвідомого, а можуть поводитися як справжні руйнівники психічної рівноваги. Ключове те, що вони мають власні закони. Вольовим зусиллям комплекс, звісно, можна придушити, але точно не знищити. При першій нагоді він повернеться.

SPEAKER_00 11:46

Мюрейстейн додає аналіз прагне не позбутися комплексів, а саме зрозуміти їхню роль, навчитися розпізнавати, що їх активує. Тому що комплекс, якого ми не розуміємо, діє, а той, який ми починаємо розуміти, стає для нас лише темою, матеріалом для роботи, можливістю.

SPEAKER_01 12:09

І ще один сучасний голос Дональд Калшет, дослідник психічної травми. Він показав у людей, які пережили тяжкий досвід, комплекс набуває особливої форми. Психіка створює внутрішній захисний механізм. І цей механізм є одночасно захисником і переслідувачем. Він рятував колись, а от тепер заважає жити.

SPEAKER_00 12:33

Калшед написав сам захист стає тюрмою. Людина веде не своє, а умовне, безпечне, ніби порожнє життя замість справжнього. Тому з травматичними комплексами не можна працювати самотужки. Тут потрібен живий контакт зі спеціалістом, якому можна довіряти. Зупинімось на двох найпотужніших комплексах ⁇ материнському та батьківському. Вони є у всіх без винятку, питання лише у формі та силі їх впливу.

SPEAKER_01 13:05

Материнський комплекс, безумовно, один із найраніших. Він формується ще до того, як у дитини з'являється мова. Це перший великий досвід стосунків. І в ньому діють обидва полюси: мати як джерело тепла, захисту, живлення, і мати як та, що тримає, контролює, поглинає.

SPEAKER_00 13:26

Позитивний полюс дає здатність до турботи, глибину почуттів, інтуїцію. А негативний може проявлятися через надмірну залежність, нездатність відрізати пуповину через пошук матері в кожному партнері.

SPEAKER_01 13:41

Юнго писав кілька подібних типів людей. У чоловіка з надмірно проявленим материнським комплексом зберігається образ вічного юнака жива уява, творчість, чарівність, але й нездатність до зобов'язань, захоплення новою справою, а потім кидання, пошук ідеальної жінки, яка насправді виявляється звичайною людиною.

SPEAKER_00 14:08

А у жінок часто трапляється протилежний варіант все, що завгодно, аби не як мати. Відштовхування від материнської моделі таке сильне, що жінка будує себе від супротиву, материнські функції даються важко, тіло відчувається чужим, але часто це дає блискучий розум і велику волю.

SPEAKER_01 14:28

Юнг казав, і навіть тут є золото, хоча і приховане. Раджу перечитати вірш Ліни Костенко мати, він демонструє нам іншу залежність. Як точно вловлена суть. Часто ми закохуємось не в реальну людину, не в реальний об'єкт, а в образ, що живе в нас, образ витканий комплексом.

SPEAKER_00 14:49

Батьківський комплекс ⁇ це дещо інше, це про авторитет, закон, структуру, позитивний полюс дає внутрішню дисципліну, здатність входити в ієрархії, відчуття захищеності, негативний дає або страх перед будь-яким авторитетом, або навпаки повне підпорядкування йому, пошук кращого батька, настаника вождя, ідеологічної фігури.

SPEAKER_01 15:16

В античному переказі Бог Кронос там поглинає власних дітей, бо боїться, що один із них його повалить. Батько, що не благословляє, а навпаки, поглинає. Завдання сина чи доньки - це символічно, звільнити поглинутих братів і сестер, повернути з несвідомого витіснення частини себе самого. Це і є один зі смислів індивідуації.

SPEAKER_00 15:40

Є ще два маркери, що особливо важливі для тих, хто хоче реально зрозуміти власні комплекси, а не лише знати про них теоретично.

SPEAKER_01 15:50

Перший - це сновидіння. Юнг казав, комплекс - це архітектор снів і симптомів. Повторюваний сюжет з переслідувачем покинута дитина у Старому Домі. Мовчазна холодна фігура, мати або батько. Це все голос комплексу, зображений символічною мовою. Якщо вести щоденник снів, періодично повертаючись до минулих, то малюнок сам поступово зможе проявитися.

SPEAKER_00 16:16

Другий - це проєкції. Ми проєктуємо на інших те, чого не визнаємо в собі. Надмірна любов або ненависть, з першого погляду, часто це і є наш комплекс, що впізнав свого. Юнг писав, проєкції перетворюють світ на дзеркало нашого власного невпізнаного обличчя, питання, яке варто ставити собі, що в цій людині моє, чого я у собі не визнаю? Зупинімось на хвилину. За традицією я залишу вас із двома запитаннями та зовсім без відповідей. Перше питання, чи є у вашому житті повторюваний сценарій, повторювані стосунки, конфлікт, ситуація, яка відтворюється знову і знову, попри вашу свідому волю, змінити її?

SPEAKER_01 17:08

Друге питання. Якщо уявити, що комплекс ⁇ це мешканець вашого внутрішнього дому з власним голосом і власною історією, токе послання він намагається вам передати?

SPEAKER_00 17:21

У загальному. Комплекс це не хвороба, це лише структура, сплетіння афекту пам'яті архетипового ядра, що живе за власними законами. Він є у кожного, він має два полюси, він вибухає не тому, що щось зламалось, а тому, що хтось із мешканців внутрішнього дому довго не мав слова. Юнг казав невроз - це завжди замінник законного страждання. Перша крапля мудрості ⁇ це визнати, що вулкан всередині нас існує, не тому, що це страшно, а тому, що визнання - це початок зустрічі, а зустріч ⁇ це початок зміни.

SPEAKER_01 18:02

У наступному епізоді ми зробимо крок ще глибше.

SPEAKER_00 18:06

На сьогодні у нас все. Слухайте нас на всіх популярних платформах, читайте нас на нашому сайті юнже.фан юліатський світовець.