Not a Small Talk

Ірина Ковальчук: депутатський тренер, дві години в планці і чому холодець не заважає практикувати йогу

Oksana Stekhina Season 1 Episode 2

Use Left/Right to seek, Home/End to jump to start or end. Hold shift to jump forward or backward.

0:00 | 59:25

Гостя нового епізоду NOT A SMALL TALK — Ірина Ковальчук, одна з найвідоміших тренерок з аштанга-йоги в Україні, наставниця багатьох публічних людей та авторка підходу, який роками формує навколо себе справжню спільноту.

У цьому випуску говоримо про йогу, здоров’я, wellbeing, дисципліну та внутрішні трансформації, які відбуваються з людьми через регулярну практику.

Як колишня круп’є потрапила у світ йоги? Чому тренування Ірини називають одними з найскладніших у Києві? Як аштанга-йога змінює тіло, мислення та ставлення до життя? Чому сильні спортсмени не завжди справляються з викликами на килимку, а новачки залишаються в практиці на роки?

Також говоримо про рекордні 122 хвилини в планці, роботу із селебріті-клієнтами, тренування Тіни Кароль, популярність без особистого бренду, ставлення до соцмереж, духовність без езотерики та про те, чому холодець зовсім не суперечить практиці йоги.

У цьому епізоді:
• аштанга-йога та її вплив на тіло і психіку
• як йога допомагає справлятися зі стресом і тривогою
• дисципліна, звички та довголіття
• селебріті-тренерство та робота з відомими людьми
• рекорди в планці та спортивна витривалість
• wellbeing без крайнощів і заборон

Це не small talk.

Це розмови, які залишаються.

NOT A SMALL TALK — інтерв’ю-подкаст Оксани Стехіної про людей, які впливають на своє життя, wellbeing і середовище навколо.

SPEAKER_00

Його спільноту Ірина Ковальчук часто називають сектови, хоча на її класах є все, що завгодно, крім езотерики і магії. Вона без перебільшень змінила якість життя, тіл і спосіб мислення тисячі людей в цій країні. Сьогодні ми розбираємо її зсередини. Людина, яка знає, як влаштована його культура і чому вона змінює життя людей назавжди.

SPEAKER_01

Привіт, дуже рада бути сьогодні тут з тобою.

SPEAKER_00

Наш для того, щоб одразу зняти напругу, я хочу розказати історію. Коли моя бабуся, яка вже давно пішла в засвіти, вона була викладачем математики і десь 50 років своєї математичної кар'єри викладала російською мовою. А потім, в 91-му році, ну, понятно, прийшла рознарядка в університет, це перевести на українську. І більше ніж ця інтелігентна жінка метюкалась в ті часи. Я, напевно, ніде ні після не чула, бо вона казала, що фіг з ним просто перейти на українську в побуті. Ну як зараз мені перевчити всі ці тангенси, каттангенси, ну, теореми, аксіоми і тепер, дуже багато термінології. І десь рік вона витратила на те, щоб взагалі почати розмовляти українською, викладати ту священну математику, яку вона вжала свою релігію, яку вона протягом того року просто ненавиділа, тому що вона не знала, що називається. Розкажи, як відбулося твій перехід на українську мову, тому що я з тобою починала, коли ми займалися 108 привітстві сонця. Сьогодні ж ми робимо 108 привітань. І як відбулася ця твоя трансформація? Чи далася вона тобі легко, і чи зараз ти відчуваєш себе комфортно в цій новій мовній моделі?

SPEAKER_01

Дякую, що спитала, тому що це дуже важливе питання для мене. Для мене перехід на українську мову, це було надто складно, тому що я розмовляла тільки російською мовою, і анатомія, йога, Росія, переход на українську мову відчувати і транслювати те, що ти відчуваєш, не мовою, якою ти звикла, а українською, було надто складно. Але з часом я зрозуміла, що я перестала соромитись, розмовляти з суржиком.

SPEAKER_00

Мі здається, що тобі суржик абсолютно іконічний, те, що відбувається у тебе на класах, це розбирається на цитати, на меми, транслюються. Тому я властю даної мені дозволяю нам тут бути на суржику, бути в комфорті з собою і відчувати себе так, як ми з тобою зазвичай шуткуємо, хахмімо і відчуваємо себе в твоє просторі. Я запрошую тебе в свій, але прошу тебе відчувати себе як вдома.

SPEAKER_01

Дякую.

SPEAKER_00

Я хочу спочатку попитати тебе про тебе, тому що в тебе є досить великий розкачений інстаграм, тебе постійно перепощують твої студенти, твої медійні підопічні, яких в тебе дуже багато. Проте насправді я відчуваю, що ти в публічному просторі досить тиха. Ти в тому ж самому інстаграмі транслюєш якісь такі речі, які ти хочеш про йогу, про спосіб мислення, про дихання і так далі і тепер, але ти практично не присутня в медіа в тому сенсі, щоб показувати своє приватне життя, де ти відпочиваєш, як ти проводиш вільний час. І в цьому сенсі мені дуже цікаво, що ти не будуєш свій персональний бренд ніби за підручниками, але до тебе вишуковуються вейтінг-лісти на місяці вперед. І от мені цікаво, як сталося так, що твоє ім'я стала брендом без жодних цілеспрямованих зусиль з твого боку. І, можливо, як гіпотезу, яку я висуваю, що в нашому перенасиченому інформацією у світі така закритість стає найвищою форми лакшері.

SPEAKER_01

З приводу мого Інстаграму, я стараюся дуже дозувати, тримати баланс між світом Інстаграмом і своїм власним часом, своїм відпочинком. Тому я не люблю 24 на 7 ходити з мобільним телефоном.

SPEAKER_00

Але ж хтось тобі допомагає його вести, бо там дуже системно пробудовано і видно, як ти цілеспрямовано робиш якийсь такі.

SPEAKER_01

В мене є помічниця, яка мені допомагає, пише тексти, вимальовує якусь картинку, без неї цього всього не було. Я їй дуже вдячна.

SPEAKER_00

Якось так відбувається, що твій бренд побудувався сам по собі. Ти якихось спеціальних зусиль до цього не.

SPEAKER_01

Це все люди, які мене оточують, і, звісно, в першу чергу всесвіт.

SPEAKER_00

Слухай, твій шлях до сьогоднішньої Риковальчук виглядає як така певна деконструкція власного життя, бо ти часто нам на класах іноді розказуєш байки з минулого. Я пам'ятаю твій досвід роботи круп'є, що ти починала модою задорною, ти молодою задорною залишилася. Траніше була молодою задорною круп'яє, а зараз ти молода задорна богиня. Але від казінно до викладання йоги це дві абсолютно різні енергії, там тотальний хаос, а тут тотальна дисципліна, тотальна концентрація. Як це поженилися ці два світа, і що саме в тій дівчинці Круп'є тоді відгукнулося на таку далеку від неї тодішню практику? І як взагалі ти прийшла в йогу?

SPEAKER_01

У мене дві старші сестри, і одна із них на той час вже займалася його. Це було вже 16 років тому. Вона займалася його дома по підручникам, стояла на голові, будучи вагітною, завжди мені показували якісь там свої номери. І я коли приходила до неї в гості, крутила овізка. Вона розказувала, що йога прекрасна, всі ці справи. Я на це все дивилася, і я щиро вважала, що йога це езотеріка, що це люди, які вб'ють в бубни, співають ум, і всі ці справи. Я як православна людина, кричала, що цього в моєму житті ніколи не буде, так далі і тому подобне. І багато разів сестра звала мене на його. Це вже сталося в той період, коли я перестала працювати в казіно. Я пам'ятаю, мені було 25 років. І я не хотіла, тому що я і спорт, а тим паче, не дай Бог, якісь мантри і всі ці справи, я б запротивлялася, як могла. І в один прекрасний день вона, ну пошлі, попробуєш, сходимо, подивимось. Взагалі, це сталося. Перше моє тренування сталося саме таким, як я цього боялась, тому що це були палич, благовоні, це була темна кімната, свічки, дівчинка, тренер по Йозі в штанах Аладінах. Всі стереотипи зазібрані в одному місці. Так, склалось саме так. Як я цього не хотіла, я вийшла і демонстративна сестрі розказувала про те, що більше я на йогу ніколи в житті не прийду. Текст сопровождалась таким післяказіношним. І це почула адміністратор, і вона каже: приходьте, у нас є чоловік, і це буде принципіально інша йога. Богдан. Ні, це Богданчик був потім. Ми прийшли. Це був чоловік не в штанах Аладіна, спортивне тіло, і все склалось. Я зрозуміла, що йога - це не тільки штани Аладдіни, це не співання Ом, вся езотеріка, якою я просто сопротивлялась, і, коротше, так склалось і так понеслось.

SPEAKER_00

А зараз ти ці езотериці спручаєшся, чи ти знайшла баланс між тією силовою аштангою, яка є твоєю умовною релігією, і оціми елементами, коли треба, чуть-чуть Ом, чуть-чуть медитації.

SPEAKER_01

Вже ж багато років пройшло. Роки беруть своє, досвід якийсь набирається. Співати Ом і не стала. Співати Ом я так і не стала, пропонувати тобі не буду, палички іноді можуть прискакувати. Езотеріки нема. Езотеріки немає, але є довіра до того, що відчуває твоє тіло, є довіра до того, як енергія в тілі працює, циркулює. Але без цього всього. Чакри людям я так і не розкриваю, і кундаліни не піднімаю.

SPEAKER_00

Я зрозумла. Я хотіла про це спитати, тому що загалом є стереотип, що йога це така духовна практика, і загальний образ йога тічера це такий аскет, часто веган, космічний, занурений в себе, мало спілкується з зовнішнім світом. А твої заняття це суцільна фізика, багато навантажень, виснаження, і езотерики там дійсно нема, говорю як практикуючий твій студент. Розкажи про свої особисті стосунки з його, і чи ти зі своїм підходом сприймаєшся своєю в такій більш типовій йога спільноті?

SPEAKER_01

Думаю, що своєю типові йогаспільноті я все-таки так і не стала. Чому? Тому що я в якийсь період вже була тренером і обрала для себе це між йога-учитель, гуру і ще якісь назви. Я брала для себе, будучи чесно, сама з собою і перед людьми, які до мене приходять, мені подобається бути тренером, тренером по йозі. І я людям пропоную робити йога асани, а не розкривати чакли, не розказувати грошові ворота. Грошові ворота. Хай розкриваються, тільки за це. Я інша, але чесно, перед собою і перед людьми, яких треную, з якими займаюся роками, я треную тіло. А кому що вірити, кого обирати, яким духовним шляхом іти, це сугубо діло кожного з нас.

SPEAKER_00

А чи знаєш ти інших йога-тренерів, з таким більш альтернативним, схожим на твій підходок? Чи ти одна така малишка на мільйон у нас?

SPEAKER_01

Твоїх таких дуже багато, насправді? Насправді, якщо ми говоримо про моду Інстаграма, то, мабуть, модно просто сидіти, не напрягатись зусилля без насилля, дихати маткою, сидіти в метелику, не напружуватись, тому що життя і так напружене. Але все-таки залишається багато тренерів, навіть серед молодих, початківців, вчителів, які пропагандують людям, собственно говоря, дуже систему, як і я. Без чакр, а просто з роботою над фізичним тілом. А там, де фізично сильне, там і менталка підтягується. Ти все знаєш.

SPEAKER_00

Я точно знаю, що в моєму полі такого підходу до йоги ніхто не пропагандує. Тому в тебе цей унікальний проуч, який ти транслюєш, він сильно приваблює. І ця позаштатне прізвисько Юга Фюрер, який ми іноді називаємо поміж своїх, воно якось не відлякує, а навпаки, створює листи очікування. Як гадаєш, що такого люди знаходять у твоїй практиці, чого не можуть знайти у якихось лагідних підходах. Це історія про твій особистий магнетизм, чи, можливо, нас всіх до тебе приваблює оцей дефіцит справжньої дисципліни, який ми хоча б на 90 хвилин тут і зараз отримуємо, а потім, можливо, забираємо якісь практики з собою в життя, закриваючи двері зала.

SPEAKER_01

Мені здається, більш други варіант, тому що не кожному із нас вистачить півтори години терпіння, щоб робити, допустимо, практику вмайк. І ти знаєш силу групи, яка об'єднується в одне енергетичне поле. Я вважаю, що мені дуже пощастило, тому що люди, які ходять до мене на тренування, це круті, успішні трудяги, які приходять, не шукають волшебної пігулку, які не хочуть за один раз розкрити чакру і піти більше не напружуватися. Ми на півтори години з'єднуємося в коло однодумців, які вкладають свою енергію і породжують групову динаміку. Я к чому? Тому що енергія породжує енергію насправді. А коли ми один на один це класно. А коли ти попадаєш в коло, дуже мені важливо це сказати, тому що я це відчуваю, коли ти попадаєш в коло таких крутих малишок, де всі пашуть, трудяться, мені здається, ти після такого тренування отримуєш більше, ніж ти просто потренував тіло.

SPEAKER_00

Я згодна, там щось відбувається на рівні не просто фізики, хоч ти говориш, що езотерики там немає, і я знаю, що там езотерики немає, але там реально відбувається щось, я б сказала, на рівні душі. Ми щось таке друг другу даємо, що воно прям сильно приваблює цей магнетизм, породжує магнетизма, енергія породжує енергію. До речі, про тренування. Пригадай мені, будь ласка, якесь найбільш вражаючі тренування, неважливо, персональне чи групове. От що такого сталося за всю твою тренерську кар'єру, що ти вже, наприклад, пам'ятаєш це до зараз?

SPEAKER_01

Це минулого року благодійне тренування на День Незалежності на ВДНХ в Кіті. Це було 340 людей. Це було 340 людей, скажу чесно, я не очікувала.

SPEAKER_00

Ти не очікувала такої кількості, коли буде якась більш відбувається?

SPEAKER_01

Не очікувала такої кількості людей. Я їм дуже вдячна, і для мене, як для тренера, було вперше чути, коли підходять до мене дівчатка і кажуть: знаєте, я сьогодні о 6-й ранку приїхала з якогось там міста. Я там приїхала туди, туди, туди. Такі відчуття в мене були вперше. Це було класно.

SPEAKER_00

Прикольно, мені здається, що цього року теж будем.

SPEAKER_01

Воно буде обов'язково.

SPEAKER_00

Це відбувається під патронатом Кита, і зазвичай це буває на День Незалежності, але мені здається, я чула, що це буде ще на День Вишиванки чи щось таке.

SPEAKER_01

Ані, на День, можливо, День вишиванки буде ще в червні на Міжнародний день йоги.

SPEAKER_00

Ага, Міжнародний день йоги і День Незалежності, тобто можна зареєструватися і взяти участь в цьому благодійному класному тренуванні. Благодійному тренуванні, яке відбувається за донат, і кількість людей водночас, які знаходяться в одному місці, і цей енергообмін, який можна відчути, він прямо нереальний. Тому, якщо буде нагода, обов'язково реєструйтеся і приходьте до іри на це дійство. Які люди до тебе приходять, я приблизно розумію, але мені хочеться поговорити про те, які люди залишаються, і скільки з тих, хто до тебе рандомно залітає, підсідає на тебе на роки.

SPEAKER_01

Залишаються ті, хто не лінивий. Мені так здається, так просто, тому що взагалі видно зразу, дівчинка, яка заскочила на тренування, просто чисто подивиться, що ж там таке відбувається. По цій дівчинці з першого разу зрозуміло, залишиться вона чи ні. Але так, щоб системно люди втягувалися, набирали свої енергетичні обороти, фізичні здібності, тому що, не побоюсь, це не завжди легко. Не завжди легко, особливо, якщо ти не займався йогою, не займався ніяким спортом. Але це реально. Є люди, які зі мною дуже багато років, є ті, які на якомусь періоді життя з'явились, пропали, тому що не всі постійні земні знаки зодіаку, як я, які можуть робити одне і те саме, шліфувати цю красу, достигати якогось, стримітися до якогось совершенства. Не всім це потрібно, тому хтось з'явився, пропав, знову з'явився, циклічно.

SPEAKER_00

Чи є в тебе якісь спостереження про те, як підход до йоги відрізняється у чоловіків і у жінок? Ти помічаєш відмінності?

SPEAKER_01

Звісно, помічаю, тому що Ашланга Йога, вона ізначально була чоловічою практикою. Тому, коли на практику приходить чоловік, насправді йому в фізичному аспекті набагато легше. Тоді, як нам, дівчаткам, робити ці святі чатуранги, відпрацьовувати, наточувати цю силу, на це потрібен період часу. Але чоловікам складніше в якому сенсі, що вони навіть гнучки асани, все одно рвуть сили. Через силу. І треба якийсь період часу, що пройшов, для того, щоб вони зрозуміли, що треба підрослабитись трошки для того, щоб у тебе вийшло щось глибше. В будь-якому випадку, чоловікам легше силова, а жінкам гнучкість.

SPEAKER_00

Знаєш, я ще помічала і теж не можу обійти уваги цю тему. І в нас є певний аштангістський снобізм, коли в наш зал попадає якийсь качок, приходить такий весь красивий, що я вас парву, стелить коврик, і через 15 хвилин починає так кряхтіти, буквально після раунду привітань сонцю, починається істерика. І це навіть не істерика фізична, але видно, як то кажуть пана по обличчю, коли у них всі ті етапи прийняття, торження, торга, що завгодно відбувається з ними. Тому що вони не очікують чогось того, вони думають, що це якась тілочна історія, що ми зі своїм нахрапом це поробимо. Чому так відбувається? Чому людина з зала, по великому рахунку, досить високою витривалістю, міням піднімати, балансувати великими увагами, просто обламуються на йогоматі?

SPEAKER_01

Тому що це просто різні нагрузки.

SPEAKER_00

Вони просто афігівають аніожиданості.

SPEAKER_01

Обично качки це забите тіло, яке не тягнеться. Тому людина, звичайно, казала, він сильний, мощний, великі плечі, бісуха, тріться, це малюється, вся краса, але ти стаєш собачку головою вниз, задня поверхність не пускає, плечі не пускають. Собственно говоря, там психологічно неприємно чоловіку бути уніженим, оскарбленим на килимочку. Якимись йогами, а ще, не дай Бог, єгіннями. Тому що чоловіки приходять, все одно домінація. Він думає, що я і тут малишки навіть не вскотнула, і чоловік збісухає. Це психологічно, скоріше, мені здається, не здається, я впевнена, психологічно.

SPEAKER_00

По факту, в тебе з груп залишається, я хожу до тебе усі можливі і неможливі локації, то в тебе в одній групі півтори чоловіки, в іншій групі від одного до двох, іноді максимум три. Ну, я ніколи не бачила більше двох водночас. По факту, незважаючи на те, що ти кажеш, що фізично це доступніше чоловікам, 90% залишається жінок, це лежить десь в площині психології, що вони прівазмагають, готові щось собі доказувати, чи в якийсь момент вони впровалюються у це відчуття кайфу від того, що відбувається в його залі.

SPEAKER_01

Мені здається, є такий аспект, який мене турбує, що, що на тренування ходить 30 дівчат і попадає один хлопець. Він і спортивний, він в тренажерний зал ходить, він бігає, він плаває. Але такий нюанс, що ти, коли попадаєш в чоловік, попадаєш серед жінок, а вони треновані, треновані давно, багато років. І тут разочок, і дуже часто вони не повертаються. Я дуже не знаю. Комусь не цікаво. Комусь, мені здається, все таки чоловікам потрібно в більшій степені, щоб їх може чоловік тренувати. Я не знаю, я не знаю з цим питанням. І ще такий немаловажний факт: сталася війна. Тому багато хто поїхав, поїхав.

SPEAKER_00

Виходить в публічні залиши. Тобто до повномасштабного вторгнення в тебе в класах було більше чоловіків?

SPEAKER_01

Більше, більше було чоловіків.

SPEAKER_00

Ми теж напівжарт, напівсерйозно говоримо, коли там є у нас декілька постійних чоловічих супутників йожиків. Оловік попадає в цей егрегор жіночої енергії, що він просто отримує якийсь бонус-трек від того, що всі ці жінки умовно, не фізично, але фігурально в момент цієї 90-хвилинної практики ніби накачують його цієї енергії і дають йому якийсь доступ до такого відчуття сакрального. Навіть попри те, що ми говоримо без езотерики, без нічого, чи є якась доля істини в тому, що в цій енергії ти відчуваєш себе більше чоловіком, більше мотивованим, більмось натхненним, виходиш там в день потім таким, типу, заряженим.

SPEAKER_01

Я ж не чоловік не знаю, але у баті не питала, але, як це розумію я, його ж оточують малишки не просто, а сильні і духом, і фізично дівчата. Тому я впевнена на всі, як я люблю казати, 108%, що він наповнюється. Це сакральне число. 108% - це число досконалості і цілостності. Тому якщо ти хочеш зразу сказати, що ти про 108 вітань сонцю, готова про це розказувати.

SPEAKER_00

Розкажи, будь ласка, це якась твоя фірмова історія. Я не знаю, можливо, інші тренери це теж проводять, але завдяки тобі познайомилася з цією практикою, і для мене вона на 100% з тобою асоціюється, вона дійсно дуже цілісна, дуже про гармонію, про самовіддачу в моменті. І хоч вона, ти завжди кажеш, фізично вона легша, ніж наше тренування. Середнє тренування, бо вона й по часу виходить менше, ніж 90 хвилин, і ти просто робиш одну і послідовську.

SPEAKER_01

Плюс менше годинки.

SPEAKER_00

Але явно ти після цих 108 читуранг виходиш в якомусь абсолютно іншому стані. Що відбувається з людиною на ті, на менталці, на емоційному фоні, коли відбувається ця практика, яку ти так бережно називаєш молитвою тіла?

SPEAKER_01

Коли тільки починала займатися його, а було це вже тільки що порахувала майже 16 років тому, я православна ходила і хожу до церкви. І коли я починала займатися йогою, ще були ці моменти, коли при вході в церкву було написано астрологам, езотерикам, астрологам і езотерікам вход за прищом. А я як молода дівчина, я дуже часто постилася, в церкву ходила, я дуже це люблю, я вірю. Я пам'ятаю, що прийшла до батюшки, і мене дуже цікавив момент, що я вже тоді почала займатися йогою, вона мене зацепила. І я там три рази в неділю ходила на йогу, приходжу до батюшки, я говорю: ви знаєте, я займаюся йогой. Буквально на сповідь прийшла. Я прийшла і я була впевнена, що в нас буде ще, молода Зелена, впевнена була, що в нас буде з батюшкою конфлікт. Мені повезло, пощастило, я займаюся йогом. А він на мене дивиться і каже, що? Я ви не розумієте, мені так подобається йога, я б його займалася. Я би займалася його щодня. Мені задає ще якісь питання, я говорю, ну ви не подумайте, я не збираюсь в астрал кудись улітати і ще щось. Я ділю фізичні упражнення, я роблю асен, мені це так подобається. Займайся. Займайся і роби молитву своїм тілом. І мені це так запам'яталось і так мені це відгукнулось. Це не було ще просто вісім вітань сонцю. На той момент я фізично не була до цього всього готова, тому що в його я прийшла з абсолютного нуля, я ж ніколи нічим не займалася, ніякого спорту я була антіспорт, тому в Йозі я оберта набирала стебисте. І потім, коли з'явилася ця практика 108 питань сонцю, мені казали, що ще трошечки розкрити третє око і кундаліні підніметься. Мені дуже відгукнулася ця практика, тому що я правда так вважаю, що робити, я закликаю зараз усіх не робити нашу 100 чату ранг, тому що ти хочеш фізично зробити своє відтиснутися. А я закликаю зараз всіх до того, щоб наші ці кроки, що би що, ми робимо, щоб ми робили це з якимось запитом, з якоюсь там вдячністю до себе, вдячністю до Всесвіту, вдячні за те, що цей день настав, що ми тут і зараз збираємось разом. Тому так я відношусь до Бітань Сонця.

SPEAKER_00

А звідки ти дізналася про цю практику?

SPEAKER_01

Мій вчитель Богдан.

SPEAKER_00

Розкажи про нього, будь ласка, я часто про нього чула, розкажи про ваш ним зв'язок, і яку роль він відіграв в твоїх практиках, в твоєму сьогоднішньому статусі одного з найкращих йога-тренерів цієї країни.

SPEAKER_01

Коли я вперше потрапила на Аштанга йогу, я пам'ятаю, вийшла після тренування сестрою, взяла свій килимочок, у мене трусились руки, трусились ноги, бізумні глаза, я не розуміла, що відбувається. Тому що Аштанга Йога - це досить динамічна практика. Але після першого тренування, я вийшла і я зрозуміла, що я буду займатися саме цим. Це було саме те, що мені потрібно. І я дуже-дуже вдячна Богдану за те, що він мені дозволяв бути з собою, зі своїми амбіціями. У мене була погоня за Асанами. Я рвала килимок, я рвала себе на частини, тому що у мене була гонка за Асанами, гонка за послідовністю. Зараз це звучить смішно, але на тому етапі практики для мене це було важливо. Завдяки Богдану я залишилась в практиці на роки. Це не було ні в комусь ніколи не нав'язування своєї якоїсь думки. Він просто дозволяв мені залишатись собою, практикувати, завжди був поруч. Ми займалися шість разів на тиждень. І степ без степен помінявся мій кругозор, моє ставлення до всього, що відбувається в світі, до мого оточення, до моєї роботи, до всього. І, собственно говоря, тільки завдячуючи тому, що це був Богдан, в Йозі залишилась на роки. Ви зараз з ним підтримуєте стосунки? Він багато років тому їхав зі своєю дружиною на ПМЖ в Канаду. І коли це сталося, це була, як я говорю, депресія в практики. Тому що я знала, що кращого вчителя, ніж Богдан, не буде.

SPEAKER_00

За ці роки ти не знайшла інших таких для себе. Не буду казати вчителів, бо ти, напевно, вже сама вчитель для багатьох, але якихось рольових моделів, на яких ти орієнтуєшся.

SPEAKER_01

Я більше і не шукала. Більше і не шукала, тому що мені здається, що так не може щастити багато разів.

SPEAKER_00

Якщо наша розмова вам подобається, найкращим визнанням цього буде ваш лайк, підписка, шер. Дякуючи своєю підтримкою, дозволяєте нам зростати. Про найкращого вчителя я почула, а я хотіла спитати про найвибагливішого чи найскладнішого клієнта за твою його практику. Пам'ятаєш такого?

SPEAKER_01

А зараз про приколи розказувати чи про що? Ну, про все. Найвибагливішого. Да всі ви вибагливі.

SPEAKER_00

Знаєш, бувають такі прям спадвипадвер. Понятно, що ми язикаті, всі токсичні, трохи, жаліємося, що нам важко, але наявно бувають такі кейси, які, знаєш, просто западають на все життя, а потім ти їх на мемчики розкладаєш і нам розказуєш на регулярних класах. Не було такі? Всі класні в тебе, так?

SPEAKER_01

Всі класні, тяжелий люкс, кожним максимум.

SPEAKER_00

Щось сьогодні, вже спустя 16 років йозі в твоїй професії, тобі подобається найбільше, а що найбільше дратує?

SPEAKER_01

Що мені подобається, що до мого відношення, до моїх практик люди звикають і займаються системно. В такі моменти слабості, війна в країні, не завжди ти встаєш, просипаєшся, благосна ігіня, не завжди ти в тонусі, полна сили, енергії, але мене дуже сильно наповнює і дуже сильно мотивує ставати кращою версією себе, натягувати на себе ласіни, тому що мене оточують класні дівчата, які, незважаючи ні на що, спала, не спала, виспана, не виспана, поїла, не поїла, прийшла на тренування і зробила свою практику. Вони в них втягуються, вони до них звикають. І ті, які плакали, ой, я ніки не потяну цей рівень практики, проходить три місяці, у когось півроку, дивлюсь, шість разів на тиждень ходить. І, взагалі, як я люблю казати, так я відчуваю, ці машини їх просто неможливо неможливо зупинить. Поэтому я вас прошу їх не зупиняйте, ці автомобілі.

SPEAKER_00

А що дратує? Ці всі інстатьолочки, які приходять для контенту красиво познімати у відомого тренера дратує.

SPEAKER_01

Такі рідко попадають. Вони бувають, і мене навіть не інстатьолочки дратують, яка там прийшла раз, виставила камеру і що там. Тому що я розумію, що це наразок. Мене все-таки більше тригерить, в мене від цього дергається око, і я все одно про це завжди кажу про мобільні телефони на тренування. Це така неповага. Ні, це не неповага. Я не відшусь до цього, як неповага до себе. Я розумію, що із практики толку немає. І з того, що ти відповідаєш в телефоні на якісь повідомлення, теж це не рішається питання на всі 100% чітко. Але заборонити їх не можу, тому що в країні війна, дівчатка з дітьми, має бути якийсь зв'язок.

SPEAKER_00

Я, до речі, мала такий досвід, в мене товариш ще в давні часи. Займався його, і його вчитель, який до нього приходив в той момент, не казав, скільки триватиме практика ця. Кожен раз вона могла тривати різну кількість часу, іноді 20 хвилин, іноді годину 20, іноді 2 години. Це було таким його посвятою самому собі, по святою цій практиці. Мене це вибивало, тому що це був період для мене і для тієї людини успішного успіха, коли було купу зустрічі, якихось комітів щоденних, і в нього це було святе, він казав, я коли закінчу ранкову дитину, він ніколи не казав, це почнеться в 8-15 чи в 9.15, чи іноді, не знаю, вже в 7.40 він на килинку. Залишились ще такісь гавані сталості, де досі практики і де тренування відбуваються з такими підходами, ти знаєш такі?

SPEAKER_01

Я впевнена, що так і є, але це відбувається більш не індивідуальних сесіях, ніж групових. Хоча, якщо приходити на групу, як я кажу, дихати тільки носом, без мобільного телефону, без розмов, без коментарів. Без без розмов, без хіхіха, без якихось жалоб і так далі і тому подобне, людина завжди наповнюється. І для мене ключовим, коли вони не дивляться в телефон. Це перше, вже приїхали. І друге, це коли людина поглядом не дивиться на часи і не чекає, коли це закінчиться. По погляду видно, що відбувається. Вона жде, коли вона поскаче прикрашати світ, чи ні, вона віддалась цьому процесу і знаходиться тут і зараз.

SPEAKER_00

Слухай, але в твоїх класах елемент оцих трошки хі-хі-ха-ха, це окремий стрім вайбу, за яким ми туди ходимо, тому що ми реально там і підколюємо одне одне, і народишся якісь мемчики, ми обираємо якісь умовних жертв, кого ми на цьому конкретному тренуванні будемо юморам нашим мучити. Понятно, що, мабуть, є якісь там історії, коли треба мовчки 90 хвилин стояти, мовчки. Це буде вже не клас, Григовальчук.

SPEAKER_01

Ти знаєш, я дуже багато про це думала, тому що якщо взяти довоєнної практики, мені здається, що я була набагато набагато серйознішою. Тю не розслабилась. Навірно, так. Я віддалась процесу. Життя зараз воно і так, знаєш, не можу сказати, серйозне, що серйозною бути більше не хочу. Якось воно так вийшло, що серйозність моя кудись з'явилася.

SPEAKER_00

Чи не пов'язуєш ти цю розслабленість і це зменшення серйозності з моментом, коли ти почала пріоритизувати і вибирати себе? Тому що, коли ми познайомилися, я дуже пам'ятаю ці часи, коли ти вставала в 4-й ранку, щоб ти на індивідуальне тренування, і буквально це тривало роками, я не знаю, скільки треба було лягати, щоб вставати в 4 ранку, а пусть це питання. Але ти дуже з цією овердисципліною, з цими оверкомітами, коли ти дала слово ⁇ держись, не порушити, не захворіти, я не маю права і потім в якийсь момент ти обираєш себе. Ти відмовляєш своїй дуже лояльній, дуже постійній клієнті. Ти коректно, етично завершуєш ці відносини, і ти починаєш спати ранками. У мене тут є питання, можливо, це навіть десь на фізичному рівні, що ти почала довисипатися і бути більш веселою і класною, і це тебе розслабило. А можливо, це десь на емоційному рівні ти почала обирати себе, і ця пріоритизація, цей фокус дає тобі ніби таке внутрішнє право бути класною, релакс, малишкою, а не строгим фюрером.

SPEAKER_01

Я дозволила собі, дозволила собі бути собою. Я пам'ятаю, навіть з психологом пропрацьовувала, я говорю: в смислі, я раніше була така серйозна. Єлія Борисовна, що случилось, коли я буду така. Нормальна. Коли я буду. Вона роти, розпокійся, ти такой більше не будеш. І, собі, коротше, я дозволила собі будь собою.

SPEAKER_00

Щось для цього таке спеціально сталося, був якийсь дзинь момент, чи це була послідовність якихось дій, накопичення критичної маси, яких стало тим переломним моментом?

SPEAKER_01

Сталася війна, потім ще було горе, моє особисте горе. Закрутило, і я прийшла к виводу, що гіпернапруженість моя мене ні до чого хорошого не приведе. І, собственно говоря, тоді я проаналізувала графіки своєї роботи, графіки своїх підйомів з тих пір я перестала вставати о 4-й вставала, я вставала 6 разів на тиждень. У мене багато років був підйом 4,45 чи 5 ран. Я коли оглядаюся назад, я не розумію, як я це робила. Як ти вижив? Я не знаю, я не знаю, дякую, що я вижила. І тепер одне із найкращих, що відбувається за мною в моєму житті, я сплю до 6, до 6.30. І це прям супервау.

SPEAKER_00

Це дуже круто. Чесно кажучи, як не просто людина, яка знає тебе багато років, а як твій друг, і я дуже гарда звати себе твоїм другом, я дуже тобою пишаюся, тому що ця трансформація, вона абсолютно візуально очевидна. Ти стала іншою візуально, ти стала дійсно більш легкою, незважаючи на те, що до цього стану тебе привели досить драматичні події. Я тебе дуже люблю. Це ще не кінець. Це ще не кінець. Слухай, зараз індустрію захопила хвиля медійних таких пілат-красенів, всяких тік-ток-фітнес-тренерів, які ідеально монтують свою гнучкість під музику. А чи є в цьому нескінченному фейерверке відеоконтента персонажів, які тебе посправді надихають? Можливо, ти з якимось слідкуєш, хто з одного боку вміє красиво знімати, але реально тримає фокус на глибинній архітектурі тіла, чи транслює якісь класні сенси, в яких ти бачиш сенс, вибачте за тавтологію світ інстаграму він прекрасний.

SPEAKER_01

Але не дуже твій. Він не мій, але багато років я захоплююсь, якщо подивитись, на кого я підписана. Одна із ключових моделей - це його тренер Кіно Макгрегор, вона штангістка, і мені подобається те, що вона в северстві володіє своїм тілом. Це людина, про яку я читала її біографії, я надихаюся її практикою. Колись багато років тому вона транслювала вже тоді в світі Інстаграму, що вона ходить до тренера по акробатиці, він ставить її на руки. Це, собственно говоря, було з цією подачі. І багато років ніхто, так ні у кого й не вийшло, переплюнути цю рольву модель саме для мене. Може, їх багато, дуже багато людей. Аштангісти всі красиві, у них у всіх красиві тіла, і вони все транслюють, що практикує і все прийде. Тут немає такого якогось збубном, ніхто не бігає, всі просто роблять свої четуранги в святі, практикують шість разів на тиждень, без святих вихідних і свят. Є люди, якими варто надихатися.

SPEAKER_00

Супер. Давай вийдемо за межі розмов про гнучкість і підтягнуте тіло, тому що я розумію, що це приємна побочка від Аштанга йогі. Мені цікава справжня метаморфоза про те, як йога змінює внутрішню архітектуру людини. Чи були в твоїй практиці випадки, коли на твоїх очах хтось не просто фізично змінився або накачав красиві руки чи сідниці, а радикально змінив свою реакцію на світ. І що саме відбулося з цією людиною на рівні якихось настройок, щоб помінялося?

SPEAKER_01

Дивлячись на багатьох своїх учнів, я знаю, що все починається просто від того, що людина віддається практиці через якийсь період часу, вона отримує красиве плече і ходить, розказує, дивись, дивись нарешті. Приходить якийсь період часу, і ти дивишся, коли людина стає емоційно стабільнішою. З'являється цей стержень, який не зносить ніяким вітром. В общем, прикрашають світля і роблять багато добра.

SPEAKER_00

Можливо, в тебе є такі якісь історії кінематографічні, умовна. Ціна Кароль прийшла до тебе, була народною артисткою, яка стала всенародною. Бо Джері Хейл прийшла до тебе, коли могла зібрати яку-новистеру плазу, скажімо, а потім зібрала палац спорту. Я розумію, що так. Пробудувати пряму лінійну незалежність, але ми там завертали до його. Один заклад після початку ваштангівся в мережу на 12. Можливо, щось таке зброя.

SPEAKER_01

Боже, Сихи, це про таке я ніколи не думала. Звичайно, ми у них запитаємо, звісно, але я ні в якому разі так на цих людей не дивлюся. Вони їх всіх об'єднує одне. Разом вони трудяги. Вони трудяги і достигають усього, що вони мають, лише завдяки своїй дисципліні. Вони трудяться і все для цього роблять. Воно їм нічого не падає просто так.

SPEAKER_00

Я розумію, що магія не відбувається.

SPEAKER_01

Магія не відбувається, це люди, які трудяться 24 на 7. Я, дивлячись на них зі сторони, дуже часто, як тренер, задаю питання. Звідки береться стільки сил і енергія? Вони круті. Я щаслива, що мене оточують такі люди.

SPEAKER_00

Є якісь спільні риси, які ти в них помічаєш, крім такої затятості, дисциплінованості, послідовності. Можливо, тому вони приходять і залишаються з тобою, тому що Аштанга вимагає власне таких рис.

SPEAKER_01

Знаєш, є філософія, що Аштанга йога можуть займатися всі, крім лінивих.

SPEAKER_00

В принципі, всім в житті можуть займатися всі, крім лінивих.

SPEAKER_01

Таки так. І що об'єднує, люди з определеним темпераментом підтягуються, і вони залишаються.

SPEAKER_00

Спитаю про твій рекорд 122 хвилини в плані? Можна? Будь ласка, це буквально я порахувала 4 серії сексу міста посміх. Якщо уявити твідинний як серіал, про що був твій внутрішній сюжет у цей момент, скільки там було драматичних сезонів і кризових епізодів, поки тримала цю статику. І головне, навіщо тобі була ця екстремальна перемога над часом? І чому зараз ти вирішила цю гонку поставити на паузу?

SPEAKER_01

122 хвилини - це був вже другий рекорд. Це твій найбільший. Це було рівно три роки тому, це якраз вже пройшов рік війни. Я намагалася могла всіми способами зібрати себе в кучу. Всі знають, що я вважаю планку невід'ємлимою частиною себе, своєї фізичної активності. Дуже сильно її люблю. І в періоди, коли я її практикую, ви усі, ті, хто до мене ходять, хочеш, не хочеш, стоять в планці.

SPEAKER_00

Хто стоїмо на цвяхах, хто стоїмо в планці, все ж уємно.

SPEAKER_01

Це в праймі, а то у нас є, те відбувається, все, що відбувається зі мною, відбувається і з вами. І сталася війна, довгий період часу я не займалась взагалі. Я думала, що цього вже не буде. Климочок лежав, припадав пилком всі ці справи. І потім я почала повертатись до тренувань, там щось мінімально зовсім, потрошку намагала тренуватись, але відчувала, що стержень кудись зник. І я стала по трохи зі своїм учнем, він теж проявив бажання, що у нього теж є така мрія, встановити рекорд, йому це теж потрібно, якісь закрити свої психологічні питання, хочеться перевірити своє фізичне тіло, на що воно здається. І якось потрошку, я згадала, як це було, мені було 33 роки, це було 8 років тому, я почала трошечки стояти щодня в планці. Я сама собі прописала в телефоні, скільки я маю стояти кожен день, степ байстеп, степ байстеп. Це ділилося десь місяць і в один прекрасний день. Я встала і вирішила, що я фізично, якщо повернулася якась моя дурь, за якою себе дуже сильно люблю. Хочеться, щоб вона почаща ця дурь в мені була. Я вирішила, що сьогодні я, мабуть, готова постояти в планці. І я подзвонила, щоб не стояти один на один з собою, подзвонила Саші Єреміного реабілітологу, і кажу, слухай, прийду до тебе і буду стояти в планки. І тоді сталося, собственно говоря, це не був і ще рекорд, а тоді сталося мій рекорд, який не зафіксований, це не важливо. Це було три години. Я говорю Єремін, слава Богу, що ти був рядом і його підопічні, тому що, якби їх не було рядом, я б сама собі не повірила, що я тоді була така молодець. На питання, як я це роблю, як я зробила тоді, не дивити серіал ⁇ Секс і місто, не слухати музику, не думати про котлету, яку хоче з'їсти. Треба, щоб цей внутрішній шум зупинився. І якщо воно виходить, то паночка буде довга. А якщо ні, то нічого не вийде. Тоді вийшло, і я за це дуже вдячна.

SPEAKER_00

Про котлети. Це така дуже притомна йогиня, де ми з тобою можемо холицю дернути, салат мімоза перед походом в театр, як ти пам'ятаєш. Їсти я люблю. Я знаю, їсти ми любимо. Це трошки дисоціюється з типовим йога-представником, особливо просунутим таким йога-тічером, який зазвичай питаються праною. Як Прана уживається з холодцем в твоєму світі?

SPEAKER_01

Дивись, періоди з укропом Петрушкою, вони вже давно пройдені. Звісно, все було леганкою, я була вегетаріанкою. Вегетаріанка я була ще до того, як я почала займатися його. Як це виходило, я православна і я постилась. І я тоді, будучи молоденькою, замечала, що якщо я не їм м'ясо ковбаску, мій кішківник почуває себе добре. В період посту мені легко, всі ці справи, більше енергії.

SPEAKER_00

Це прям міновація?

SPEAKER_01

Це таки було знайдено. І якось від одного поста до іншого я знову поверталася до звичної їди, будь-яку і всі ці вкусняшки. Я вирішила, що я від поста до поста не буду їсти м'ясо. Коротше, сама з собою вела свідкі бесіди, і плавно м'ясо з мого раціону йшло.

SPEAKER_00

Звідки ти брала ці будівельні матеріали для кісток м'язів, про якісь?

SPEAKER_01

Я тоді була в іншому віці, і я про це не думала. Я думала, що святий чатуранги рішають і закривають усі питання. Будують тобі мишці і компенсують дефіцит білка в організмі. Зараз, звісно, я так не думаю, тому степ і степ вже давно. М'ясо присутнє в моєму раціоні.

SPEAKER_00

До речі, холодець - це не сплошна польза калагієн і білорус.

SPEAKER_01

Сплашна польза для організму. Мабуть, просто з-за того, що я в своїй практиці до себе була дуже серйозною, я дуже серйозно відносилася до того, що я роблю на килимку. Я практикувала дуже багато, було дуже багато ограниченій і в плані питання, всього. І от зараз прийшло, що я від цього, мабуть, дуже сильно втомилася. Тому я дозволяю собі, мій нутриціолог, індокринолог, вона Марина зараз, мабуть, буде їй неприємно це чути, але я дозволяю собі. Буває, звісно, коли я виходжу заберігати, тоді я дзвоню Марині і кажу: Марина, що робити, я готова відказуватися от м'язка калбаски. Так, їм і дуже сильно це люблю.

SPEAKER_00

Якщо ця розмова вас надихає, підтримуйте, будь ласка, вашим безкоштовним проявом уваги. Підписуйтесь, шерте, ставте лайки. Останній блок, про який я хочу поговорити з тобою сьогодні, це Іра і її медійність, тому що статус головного його авторитету і celeбріті тренера - це, можливо, не очевидна для тебе річ. Я тобі можу сказати, що в різних спільнотах це абсолютно очевидний факт. І я приблизно здогадуюсь, що це не було якоюсь твоєю корнівою метою, коли ти до цього йшла, але я впевнена, що багато молодих тренерів, дивлячись на тебе, надихаються таким шляхом, і, напевно, хотіли би його масштабувати на себе. Які це глини у фундаменті твого бренду, ти вважаєш ключовими? І чи існує якась формула, як перетворити свою майстерність на такий високий соціальний капітал, який ти маєш сьогодні?

SPEAKER_01

Не скажу нічого нового. Ключовим, я вважаю, це дисципліна і постійність.

SPEAKER_00

Як до тебе попадали твої медійні клієнти, які фактично ми ж розуміємо, що якщо до тебе приходить лікар, то він приведе за собою інших лікарів. Якщо до тебе приходить рекламіст, він підтяне свою спільноту. Скоріше за все, в тебе хтось був такий перший. Хто зробив ці двері для інших своїх друзів і, наприклад, інших селебріті відкритими і познайомив їх з тобою і саштангою.

SPEAKER_01

Найкращою рекламою я досі вважаю, мені здається, у всіх сферах все одно це сарафанне радіо. Коли я тобі як подрузі скажу, що Оксан, у мене є той та той, то тобі обов'язково туди треба. І хто ми такі, щоб не слухати одне, не слухати рекомендації цінні. Мабуть, так, люди між собою діляться.

SPEAKER_00

Хто до тебе прийшов перший? Хто був тим першим відкривачем серед твоїх медійних підопічних, хто потім зробив тебе модною в цих celeбріті-колах? Їх просто так багато.

SPEAKER_01

Я пам'ятаю, коли була перша планка в моєму житті, тоді я стояла зі своїм учнем, і він на той час в планці ми стояли медійно, помню на Крище Сума, і він на той період часу був депутатом. І потім, ми постояли в планці, і мені потім казали, що один депутат дзвонить, хоче з вами тренуватись, другий, третій. Був період, коли я тренувала багато дівчат з цієї сфери, як вони іноді жартували з мене. О, я депутатська тренерша. Якось такий прикол, звідки це пішло, можу сказати. А так не знаю, не знаю.

SPEAKER_00

В мене таке питання: хто на сьогодні є твоїм наймодійнішим підопічним, найзірковішим підопічним? І чи є різниця в тому, як ти тренуєш, скажімо, Манеть і Тіно Кароль?

SPEAKER_01

Різниці в тренуваннях немає, тому що ти це точно знаєш. В будь-якому випадку, це все одно упав, відтискнувся. Єдине, що це може бути, чи повільніше, чи наоборот, чи навпаки швидше, в залежності від того, хто практикує, скільки років практикує.

SPEAKER_00

Якщо уявити твій вішліст, і не з точки зору медійності, а я скоріше про масштаб особистості, чи є людина, кого б тобі хотілося потренувати і кого б ти мріяла побачити у себе на килимку.

SPEAKER_01

Я як тренер по Йозі дуже люблю дивитися змагання з акробатики, з гімнастики. І серед наших українських гімнасток для мене була мрія познайомитися з Анною Різендіною, тому що вона олімпійська чемпіонка, вона красуня, я дивилася всі її ролики на Ютубі, які були, всі її змагання. Я дуже-дуже про неї знаю як фанатка. І я пам'ятаю, що йде групове тренування, відкриваються двері, і заходить Аня Різендінова. Мені тоді здалося, що все в голові окей. Правда, це чи ні? Це була моя мрія. Я навіть пам'ятаю, що я Аня про це сказала, що в мене була мрія познайомитися з нею, тому що мені дуже приємно бути причетною до таких масштабних жінок.

SPEAKER_00

Це вже мрія, яка відбулася, які в тебе відкритий ще, не закритий ліс.

SPEAKER_01

Потім була ще одна, вона збулася.

SPEAKER_00

Ліна Кравець? Ліна Кравець.

SPEAKER_01

Ти вже потренувала її? Так. З Ліною я теж вже познайомилася з собі.

SPEAKER_00

А перед тим, як я подякую тобі, я хочу задати ще пару дуже коротких питань, ти відповідає інтуїтивно те, що йде перше. А штанга на світанку чи година зайвого сном? Мадонна чи Тіна Карль? Лололемон чи Алойога? Сто чотиранг чи 100 випадів? Фізмат чи смертес?

unknown

Фізмат.

SPEAKER_00

Скільки пар легінців у твоїй шафі?

SPEAKER_01

Більше 20. І переважно всі чорні. Можна подумати, що я ходжу в одних і тих же.

SPEAKER_00

А гасина, яка тобі досі не підкорилася.

SPEAKER_01

Їх дуже багато, тому що досконалості немає менш.

SPEAKER_00

Зважаючи на те, що ми говорили про вибір себе і про пріоритизацію своїх інтересів, бути суворим для учнів в залі чи доброю до себе поза тренуваннями, зараз обираю друге. Добре до себе. Я тобі дуже дякую. Я дуже дякую за твій час. Я дуже вдячна, що в своєму графіку ти знайшла для мене місце, і я дуже вдячна за те, що ти дозволила досліджувати себе сьогодні разом зі мною і з моїми глядачами.

SPEAKER_01

Дякую тобі.

SPEAKER_00

Це був нота Смолток. Важливі сенси простою мовою. Дякую, що ви з нами.