Not a Small Talk
NOT A SMALL TALK — інтерв’ю-подкаст Оксани Стехіної про людей, які впливають на своє життя, wellbeing і середовище навколо.
Ми досліджуємо непересічних людей і те, як їх звички, характер, професійна діяльність та життєва позиція формують їхню реальність і стають рольовою моделлю для інших.
Тут говоримо про тіло і психіку, кар’єру і сенси, внутрішні трансформації, дисципліну, втому, близькість, страх, силу й чесність із собою.
Від маленьких щоденних ритуалів — до рішень, що змінюють життя.
Це не small talk.
Це розмови, після яких хочеться бути ближче до себе і до життя. Розмови, які залишаються.
Not a Small Talk
Оксана Железко: фінансовий консультант здорової людини
Use Left/Right to seek, Home/End to jump to start or end. Hold shift to jump forward or backward.
Чи справді гроші можуть зробити нас спокійнішими? Чому фінансова грамотність — це не про багатство, а про відчуття опори? І чи існує фінансова інтуїція, чи це міф, який дорого нам коштує?
У новому випуску Not A Small Talk говоримо з Оксаною Железко — фінансовою консультанткою, інвестиційною радницею й авторкою подкасту «Заплати собі сама».
Це розмова про гроші без культу «успішного успіху»: про фінансову незалежність, інвестиції, резерви й рішення, які допомагають почуватися впевненіше в непередбачуваному світі.
Говоримо, чому більшість так і не починають інвестувати, як знайти баланс між задоволенням і накопиченням, чому фінансова подушка — це не про страх, а про свободу, і чи можна керувати грошима навіть тоді, коли їх наче постійно бракує.
А ще — про жіночу фінансову незалежність, найнебезпечніші міфи про гроші й про те, чому Оксана не вірить у фінансову інтуїцію.
Not A Small Talk — розмови, які залишаються.
NOT A SMALL TALK — інтерв’ю-подкаст Оксани Стехіної про людей, які впливають на своє життя, wellbeing і середовище навколо.
Вітаю! З вами Ноту Смолток, і сьогодні у нас в гостях Оксана Жилецько, консультант з персональних фінансів та інвестування, авторка курсів з фінансової грамотності та авторка підкасту ⁇ Заплати собі самі ⁇ . Оксана вітаю і дякую, що сьогодні ти з нами.
SPEAKER_00Дякую за запрошення. Це особливе для мене запрошення і мені особливо приємно тут бути.
SPEAKER_01Отже, не розтягуючи вступну частину надовго, ми одразу пірнаємо в наш блок Note Small Start. Одне слово, яке найкраще описує здорові стосунки з грошима. Спокій. Яка найнебезпечніша фраза про гроші, яку ти чуєш найчистіше? Почну пізніше. Інвестиція, яка майже завжди окуповується.
SPEAKER_00У власні знання.
SPEAKER_01Ознака фінансово здорової і зрілої людини. Наявність фінансової подушки інвестицій. Накопичувати гроші чи накопичувати враження? Не обираю і то, і то. Інвестувати в цінні папери чи в сучасне мистецтво? В ціні папери. Інвестувати в активи чи в знання? Спочатку в знання, а потім як наслідок в активи. Психотерапія чи курс фінансової грамотності? Залежить від запиту. Сувора фінансова дисципліна чи задоволення без почуття провини. Це дуже складно дисципліна. Тобто, скоріше для тебе дисципліна.
SPEAKER_00Однозначна дисципліна.
SPEAKER_01Назви одну річ, яку кожна жінка повинна знати про свої гроші, навіть якщо її чоловік мільйонер. Що вона може все сама. Які три речі вже сьогодні наближають людину до фінансової впевненості?
SPEAKER_00Розуміння, що тобі це треба: наявність фінансової грамотності і наявність доходу.
SPEAKER_01В кінці сьогоднішнього інтерв'ю ми розіграємо персональну консультацію від експерта з інвестувань Оксани Желеско. У першому блоці нашого інтерв'ю я би хотіла поговорити з тобою про гроші як елемент спокою і безпеки. Тому що чим більше я знайомилася з твоїм контентом, тим більше ловила себе на думці, що насправді ти говориш не про гроші як такі. Більшість фінансових експертів не ти інші, вони продають якісь члені заробітки, багатство, магічне мислення. А ти продаєш щось інше. В моїй картинці світу продаєш спокій. Відчуття, що зі мною все буде добре, що я можу на себе розраховувати, мене цікавить, коли сама ти зрозуміла, що для більшості людей гроші ⁇ це не цифри, а психологія і впевнені.
SPEAKER_00Ти права в тому, що я не продаю цифри, неймовірні досягнення, успішний успіх. Коли я зрозуміла, що в персональних фінансах головне не цифри, мабуть, років остаточно мене це сформувалося, років два тому, і я дійсно думала про спокій. То зараз, вже відпрацювавши велику кількість годин персональної роботи з людьми, я точно можу сказати, що я продаю, і продаю я свободу.
SPEAKER_01Прикольно. А скільки в твоєму послужному списку цих персональних годин з людьми ти вже можеш підрахувати?
SPEAKER_00Навчання пройшло в 2025 році 20 тисяч людей. Персональної роботи 4 тисячі годин, навіть не так, 4 тисячі бюджетів, а годин це більше. Понад 350 корпоративних лекцій або програм, ну тобто, вже багато.
SPEAKER_01Слухай, така велика бікдата, я б сказала, стільки людей приходили до тебе за цим фінансовим спокоєм, як наслідок фінансової грамотності. Яку найбільшу неправду люди розповідають собі про гроші, і взагалі, чи можна заробити собі, оце відчуття безпеки, про те, яке ти говориш, тому що ми всі знаємо, що є люди, у яких є гроші, але нема спокою, і навпаки.
SPEAKER_00Відчуття безпеки собі заробити можна, але відчуття тривоги повністю не позбутися ніколи. Тому що в залежності від того, на який ти рівень виходиш, і це може стосуватися чи кар'єри, чи капіталу, чи фінансів, у тебе завжди будуть якісь нові тригери, нові причини хвилюватися. Але додати собі впевненості точно можна. І з приводу питання, яку найбільшу неправду собі люди говорять, оце точно, що вони розпочнуть цим питанням займатися пізніше, це перше. А друге, що об'єктивно вони не можуть оцінити, скільки вони витрачають, скільки вони заробляють, якщо вони не рахують. Тобто людина сама про себе найчастіше думає краще в плані витрат, ніж воно є насправді. Оце велика хиба, так думати.
SPEAKER_01Скажи, як ти думаєш, і по твоєму досвіду, що стримує людей від ось цього обліку фінансового, власного? Тому що я одна з тих, хто, напевно, частково себе обманює. Я не пам'ятаю, коли я воннє рахувала свої видатки, і я іноді цього соромлюсь, іноді я цим захоплююсь, цим таким магічним обертом грошей в моєму житті. Я не знаю, це, мабуть, трошки ілюзорно, трошки самообманно, але я відчуваю такі стосунки з грошима, що легкість в моєму конкретному випадку приносить мені набагато більше грошей, і задоволення від взаємодії з ним. Але я та людина, яка, напевно, боїться.
SPEAKER_00Я відділю дві категорії клієнтів. Перша категорія клієнтів, які не починають рахувати, бо їм дійсно лячно подивитися, куди насправді діваються їхні гроші. Що суми, на які вони думали, витрачають менше, насправді є сильно більшими і це може бути більше на 20-30%. Але є ще друга категорія людей, у яких насправді, Оксана, нема потреби рахувати гроші. Тому що вони заробляють достатньо, у них нема потреби рахувати, і я говорю зараз про рахувати гроші виключно в категорії рахувати витрати. Рахувати капітал ⁇ це різні взагалі категорії, є потреба у всіх, на мою думку. То те, що описала ти, власним прикладом, в тебе дійсно нема потреби рахувати витрати. Але я думаю, що коли в тебе сформується повний запит на підрахунок власного капіталу, тому що про що це може бути? Це ж не про рівень витрат, а це про те, скільки, як ти головний актив в своєму житті на сьогоднішній момент зробила, що ти сконсолідувала, який результат твоєї праці. Оце ж круто поміряти.
SPEAKER_01Це ж, напевно, десь щось про якусь самоповагу, про якийсь внутрішній селфестім, що я можу, з чого я досягла, чого я вартую насправді.
SPEAKER_00Це класний інструмент певним чином це підтвердження того, що ти змогла, і чого ти вартуєш як спеціалістка, як людина. Це про визнати, що я можу.
SPEAKER_01Скажи, будь ласка, до тебе частіше приходять люди, які рахують свої витрати чи свій капітал?
SPEAKER_00Рахують свої витрати однозначно і рідше рахують доходи. А я хочу, щоб це змінилося. От я насправді та людина, яка хочу вмотивувати людей рахувати капітал.
SPEAKER_01А можеш розказати, де проходить ця межа транзиту між управлінням витратами і управлінням капіталом? Як від підрахунку, обліку і самоконтролю ми переходимо до інвестування і якогось такого відчуття ⁇ Я можу, я можу собі дозволити, в мене є активи, я умовно інвестор.
SPEAKER_00Об'єктивно там є декілька причин, чому це може статися. В першу чергу, чому ми рахуємо витрати, бо нас не навчали, що потрібно оперувати взагалі категорію капіталу. Що капітал ⁇ це важливо не тільки в компаніях, юридичних особах, але це важливо і в персональних фінансах. У нас була відсутня фінансова грамотність в певного покоління. От ми представники цього покоління. Це перша суттєва думка. Друге, що у нас все ще оцінюється в суспільстві заможність людини за рівнем її витрат. Ніхто не оцінює капітал. Це також друга велика хиба. І коли відбувається ось такий персональний геймченджер у людини в персональних фінансах, це коли вона хоче закрити базу. От класно бути дорослою людиною, бо ти розумієш, що десь є проблема, наприклад. І ти хочеш це виправити, в тебе з'являється запит, і ти йдеш це вирішувати. Ти навчаєшся фінансові грамотності, можливо, ти підеш до консультанта, можливо, ти прочитаєш класні книжки, де тобі скажуть, що насправді не рівень витрат ⁇ показник твоєї заможності, а рівень капіталу. І ось тут, в здорових стосунках, коли персональний бюджет закритий, коли перші два рівня пірамідни масло закриті, людина повинна почати оперувати категорію капіталу, а не персональних витрат. Але це шлях.
SPEAKER_01Скажи, будь ласка, чи аналізувала ти патрін фінансової грамотності і загалом якоїсь фінансової стабільності в нашій країні впорівняно з якимось іншими європейськими країнами? Америка, напевно, вона стоїть взагалі обабіч, вона якась така окрема фінансова діра, чи навпаки, Бабл великий, але з якимось comparable, скажімо так, країнами, чому у нас стільки травм пов'язаних з грошима, і на якому почалося це зцілення, коли люди почали якийсь інший, більш зрілий підхід до взаємодії з фінансами будувати собі?
SPEAKER_00У нас взагалі давня історія, чому в нас є ці травми, але перший приклад, який би я хотіла назвати, порівняємо середньостатистичного британця-пенсіонера, який легко може продати власний будинок і приїхати в Іспанію на пенсію жити і купити там нову собі нерухомість. І візьмемо українського пенсіонера. Зазвичай цю думку ніхто не підтримує, тому що нас виселяли з власних домівок. У нас зараз в історії є велика кількість людей, які примусово мали лишити свої будівлі, свої будинки, свій дім, отак, це буде краще слово. Свій дім, у нас велика прив'язаність до оцього нашого дому і його відчуття, люди все життя не опрацювали. Ось два простих приклади, як історичний контекст впливає на нашу фінансову стійкість і можливість змінювати взагалі будь-що у пізньому віці. Велика травма, коли люди втратили в Радянському Союзі всі свої заощадження. Ми знаємо цю травму, але ніхто насправді не пояснює, чому так сталося. Що інвестували в закриту економіку, інвестували всі гроші в один інструмент. Ось інший такий видимий приклад, як це впливає на наше суспільство зараз. У нас не було релевантного досвіду, щоб ми побачили, що можна інвестувати. Про олдмані я взагалі мовчу. Але ми можемо себе порівняти з Британією. Під час Другої Першої світової війни і Другої світової війни, особливо активно це можна бачити в Другої світової війни. Британія почала випускати військові облігації на підтримку війська і війни. Тобто, коли вже були всі способи вичерпані фінансування, Британія вийшла з комунікації, що тепер твій час підтримати свою країну і фактично заради, не заради, а завдяки цьому інструменту сформувалися великі покоління людей, які вміють інвестувати. Остання облігація військова була погашена, якщо я не помиляюсь, десь в 2000-х роках Британію. Ось який проміжок часу. Тобто дуже погана ситуація сформувала покоління людей, які вміють інвестувати. Повертаємось до сьогоднішньої України. Повномасштабне вторгнення, війна ⁇ це жахлива подія. Але у нас велика кількість людей вперше отримали досвід інвестицій завдяки військовим облігаціям. У нас є така сама можливість сформувати ефект метелика, коли перше покоління починає інвестувати і далі на власному прикладі показують вже своїм дітям, що можна інвестувати. Україна ⁇ молода країна, і ми проходимо свій шлях швидше, ніж решту країн. Але нам повномасштабне вторгнення стало певним показником, що варто щось змінювати, бо велика кількість людей одночасно опинилася в зоні невизначеності, незрозуміло, що буде завтра, чи будуть доходи. І це був перший великий суттєвий, життєвий тригер, який заставив родину замислитися про фінанси в тому числі.
SPEAKER_01Завершуючи блок про гроші як безпековий елемент, я хотіла спитати про твій досвід з тими клієнтами, з тими людьми, з якими ти взаємодієш. Чи бачила ти таких людей, які вже давно мають достатньо, але так і не дозволили собі насправді видихнути. І що це за таке загадкове достатньо, чи воно існує взагалі, і чи є момент, коли людина може сказати собі, мені вистачає?
SPEAKER_00Дуже маленька кількість людей, я думаю, що це відсотків два. Я колись бачила статистику, але я не її не пам'ятаю, але це дуже маленький відсоток, які можуть зупинитися і сказати, що мені достатньо. І ось оце все, що я маю, достатньо, щоб дожити до пенсії і залишити навіть своїм дітям. Зазвичай ми завжди живемо в умовах необмежених бажань і обмежених ресурсів. Якби була велика кількість людей, які кажуть, що мені достатньо, ми б не бачили, яхтики не ходять в морі. Ну, тобто, оцього всього не було б. Тому, ні, дуже мало людей. І я не зустрічала, які б сказали, що мені достатньо.
SPEAKER_01Це дуже цікаво. Наступним блоком я хочу поговорити про життя зараз чи безпеку потім, тому що це така екзистенційна історія. Люди, особливо зараз, після того, як почалася повномасштабна війна, ми почали трошки по-іншому дивитися на майбутнє. Раніше нам постійно говорили, що плануйте, відкладайте, будьте більш раціональними, думайте на роки вперед. А потім ми побачили, як за одну ніч може змінитися буквально все. І я маю дані нашого партнера з допитливості дослідницької кампанії ⁇ Градус ⁇ , які говорять, що сьогодні 68% людей не хочуть відкладати життя на потім, і 73% людей в Україні відчувають, що їм прямо велику потребу в особистих радощах, задоволення, щоб підтримувати душевну рівновагу. Оці маленькі дофамінові тачпонти, про які ми всі знаємо з якогось свого близького кола. І тут виникає така в мене особисто дуже цікава суперечність, бо з одного боку ми живемо в культурі тут і зараз купувати досвід, подорожувати, не відкладати життя на потім, але з іншого ми розуміємо, що без резерву і без славнозвісної фінансової подушки, яка для мене особисто ототожнюється це слово, ця дефініція з тобою, ну ми почуваємося вразливими. Як знайти баланс між цима двома полюсами?
SPEAKER_00Це класне питання. Як я сказала, що я зрозуміла за останній рік, що все-таки я навчаю людей мислити категорію свободи. Тобто, коли ми переходимо в категорію свободи, то у кожного вона своя. Для когось свобода ⁇ це взяти автівку і поїхати до коханого в прифронтове місце. Для когось мати можливість евакуювати дітей з прифронтового місця, для когось боротися за життя людини, яка тобі дорогала, ти ще не знаєш. У кожного з нас є свої цінності і власне бачення свободи. І коли ми переходимо з категорії накопичувати на пенсію, яка в контексті українців виглядає дуже ілюзорною, вони більше в це не вірять, ніж вірять, то я б сказала, що потрібно мислити про свободу і дати собі чесну відповідь на питання, що для мене свобода. І коли людина дасть відповідь на питання, то ми зрозуміємо, що без фінансової стійкості, без фінансової подушки, певної суми капіталу і інвестицій, ця свобода ще є і мало ймовірною. Тому що якщо у тебе немає фінансової подушки, ти не можеш погодитись на нову кар'єрну пропозицію. Якщо у тебе немає фінансової подушки, ти відчуваєш постійний фінансовий стрес. А це причина номер два. І якщо ми не можемо впливати, наприклад, на обстріли, то на відсутність або присутність фінансового стресу ми якраз то можемо впливати. Тому, якщо коротко, відповідаючи на це питання, тут не обираєш, має бути фінансова подушка, яка допоможе тобі жити своє життя зараз. Раніше ми ставили собі питання, скільки мені потрібно грошей, щоб мати можливість не працювати через 40 років. Зараз ми ставимо собі питання просто інше. Скільки мені потрібно грошей, щоб мати можливість жити життя зараз і накопичувати фінансову подушку і піклуватися про себе в майбутньому.
SPEAKER_01Слухай, ти говориш зазвичай, що фінансова подушка - це заощадження на 6 місяців життя, яке ти умовно звик жити. Якщо людина живе на 2 тисячі, наприклад, доларів в місяць, то маючи 12 тисяч доларів, ми можемо говорити про якесь інвестування, прокузкову розслабленість, коли на тебе не тиснуть обставини і ти можеш бути більш вільним? В якихось виборах, в прийнятті чи відмові нових пропозицій по роботі, якихось сабатікалів, пауз і те де, що може зробити тебе більш щасливим. Коли ти маєш цю подушку, який перший крок, який би ти рекомендувала робити до того, щоб починати інвестувати, починати думати про якісь більш сталі і здорові відносини зі своїми заощадженнями?
SPEAKER_00Зрозуміти свої цілі, на що я інвестую, тому що всі хочуть почати інвестувати, але не задають собі питання, що би що, на що я хочу інвестувати, для чого мені. Бо, в залежності від людини, будуть і різні цілі. Дивись, наприклад, для когось свободою або цією ціллю може бути купити собі перше житло, щоб завести собаку, бо ми живемо в світі самотності, а для когось це реально інвестиції в фондовий ринок, щоб забезпечити капітал повноліття дитини, а для когось забезпечити собі якісний медикаментозний супровід, бо людина знаходиться на підтримуючій хімії, і вона одна про себе піклується. Тобто у всіх це буде своє, задати в собі перше питання, для чого мені ці гроші, для чого я інвестую. І далі від цього вже формується і інструмент обирається, і формується стратегія. Бо можна ж брати стратегію інвестування з виплатою дивідендів вже зараз. От уявімо, є жінка, чоловік, родина, які класно заробили, сформували певну суму капіталу, вони можуть зараз почати інвестувати в інструмент, які їм будуть давати не омріяні гроші колись або капітал через 15 років, а вони їм вже зараз будуть виплачувати дивіденди. І на ці дивіденди, якщо сума капіталу велика, можна жити. І це може бути як додатковий дохід не запланований, це може бути можливість для людини піти в собаті, коли якщо вона або він втомилися. Тобто починаємо з питання, що я хочу отримати від цих грошей, яка їхня задача.
SPEAKER_01Які інструменти ти вважаєш найбільш універсальними, і в які інструменти найперше інвестують переважна більшість твоїх клієнтів?
SPEAKER_00Найбільш універсальний для всіх майже підходящих, це фондовий ринок. Тобто, коли ми інвестуємо в акції і облігації міжнародного ринку. А велика кількість саме моїх клієнтів розпочинає з військових облігацій в Україні. Причому, що в залежності від контексту, в якому перебуває людина, я можу сказати людині, що йди, купуй акцію, оцю облігацію одненьку, тобі треба отримати просто цей досвід. По-перше, коли гроші прийдуть на рахунок, не тому, що ти їх заробила або зробив фізично, а тому, що вже твої гроші на тебе пропрацювали, бо є люди, які не мали депозиту, і вони не вірять, що в них може бути депозит. То, так, з військових облігацій або з фондового ринку. Тому що в мене там чітко дві категорії клієнтів, у яких є сформована фінансова подушка, у них є досить хороший прогнозований дохід, то тоді там об'єктивний фондовий ринок, стратегія і пасивне інвестування. А є категорія, в яких є боргі, відсутність позитивного досвіду інвестування, а, наприклад, тільки наявність боргів, тоді це військова облігація України.
SPEAKER_01Що ти думаєш про гроші в борг? Я так собі побутово уявляю, що даючи гроші в борг, якщо в тебе умовно є вільні. Не хочу називати гроші зайвими, бо це якась неповага до них. Вільні. Це найбільш швидкий обіг і найбільш великі проценти зазвичай. Де там бенефіти, де ризики? Коли ми даємо борг, чи ми беремо борг? Проберемо, я навіть не хочу таку тему піднімати. Як елемент інвест стратегії.
SPEAKER_00Я б не розглядала, якщо це юридично, ніяк не оформлено, то це точно не інвест стратегія. Тоді в цьому випадку приймаємо рішення про те, чи даємо борг гроші чи ні. Можу я їх собі дозволити втратити чи ні. І це абсолютно два різні підходи. Якщо ми говоримо про те, що ми інвестуємо для того, щоб заробити на цьому, то дуже класно, давайте вивчати репутацію, кому даємо, юридичні аспекти цієї співпраці, тому що в українському ринку, скажімо так, у нас не дуже гарно організовані стосунки дати в борг і повернути борг. Це прям таке ризикова дуже стратегія, я б сказала так.
SPEAKER_01Слухай, говорячи ще про свободу, про яку ми вже багато говорили. Чи не здається тобі, що сьогодні багато людей накопичують насправді не для свободи, а для того, щоб впоратися зі страхами, яких з нами зараз живе дуже велика кількість?
SPEAKER_00Страх ⁇ це ж природній механізм захисту нас від того, щоб там не спричинити собі будь-які негативні наслідки. Страхи з нами будуть завжди питання в тому, як ми з цим працюємо. Велика частина людей може накопичувати, тому що вони там бояться, бо є два страхи. От українці говорять, вони класно зроблять, у них є капітал, вони все одно все ще бояться. Вибачте, за це грубувати. Формулювання померти бомжом під мостом. І інші бояться відчути себе бідною людиною. І ці страхи є. І якщо особливо було бідне дитинство, де ми бачили ці приклади, що доношували одяг, що не було що їсти, батькам зарплату видавали фарбою чи будь-який негативний досвід з нами, це може бути завжди. Цього позбутися не можна. Питання в тому, як ми з цим працюємо.
SPEAKER_01Як зрозуміти, що твоя фінансова стратегія базується на здоровому глузді, а не на тривозі, не на годування цих страхів?
SPEAKER_00Якщо ти постійно боїшся, то це точно про страх. Мені подобається, коли фінансова стратегія, коли людина може чітко розказати, чому і що, як вона робить своїми грошима. От якщо людина може простими словами пояснити тобі, куди інвестує, чому так робить, то це точно про здоровий глузд і усвідомленість дій. Якщо людина просто щось робить, аби робити, бо так всі роблять зазвичай, або копіює чиюсь поведінку, то це точно про страхи.
SPEAKER_01Тобто перевірочне слово, що би що. Що би що, і як? Супер. Я хочу поговорити з тобою про українських жінок. Я знаю, що це частина твоєї місії, і це великий шмат твоєї уваги. Ти дуже багато в своєму контенті, в своїх соцмережах говориш про те, що твоя місія зробити українських жінок більш незалежними, більш певними, більш вільними. І мені здається, що знову ж таки ти вчиш їх насправді не інвестувати, ти вчиш їх бути менш вразливими. У який момент жінка стає фінансово вразливою, навіть якщо на перший погляд, сьогодні в її житті все добре.
SPEAKER_00Коли вона втрачає власний дохід, не має фінансової подушки і залежно від партнера, батьків, або від роботи. Це все прояви вразливості жінки, коли немає плану Б. І під час зміни ролей. Може бути класна жінка, вона звикла заробляти самостійно, в неї був капітал, відбувається зміна ролі. Вона може бути інша, але найпростіше, це материнство або входження в нові стосунки. І тоді потрібно перепридумати, як ти дієш. І далі ось це перепридумати часто заключається на тому, що, можливо, чоловік буде диктувати, як ми маємо діяти, до прикладу, те, що я зустрічалася, що ти не працюй, я все тобі забезпечу. Оце про вразливість однозначно, якщо не зараз в моменті, але мені здається, що це старт цієї вразливості саме в цей момент, то через років 5-10 це точно зіграє проти жінки. Тобто відбувається вразливість, коли зміна ролі, або коли людина вигоріла на роботі і в неї не було, наприклад, грошей на цей собаті, але відпочити, відновитися.
SPEAKER_01І вона ніби стає заручником цього круговороту. Тобто, не відпочивши, вона має впригувати в якісь нові коміти, зобов'язання, і це вигорання на вигорання, залежність, незалежність.
SPEAKER_00Вона не може зупинитися, бо вона звикла до хорошого рівня життя, який потребує, наприклад, 200 тисяч гривень в місяць. І зупинитися не може, фінансової подушки нема, а наприклад, опори у вигляді партнера, батьків, неважливо кого, нема, це також про вразливість. Іноді набагато більшу, ніж коли ти в стосунках, здорових.
SPEAKER_01Слухай, а от знову ж таки, з твого досвіду, з того, що ти бачиш по своїм клієнткам, як думаєш, чого сьогодні українські жінки бояться більше? Бідності чи залежності?
SPEAKER_00З моєї бульбашки, так точно бідності. Знаєш, запит на розібратися з грошими з'являється тоді, коли щось пішло не так. Або, навпаки, все дуже добре. От дві призми. І вже коли щось пішло не так, розглянемо цей варіант, то тоді жінка виходить з залежності і переважно вже її не боїться. Хіба що боїться в неї потрапити? Отак. Тому, я думаю, бідності, якщо чесно.
SPEAKER_01Одного разу я чула історію від досить заможної моєї подруги, яка зараз живе за кордоном, про те, що дівчата з її бульби, які сьогодні ведуть досить такий розкошний спосіб життя, мають або дуже багатих партнерів, або чоловіків, які готові їх утримувати, вони в якості подарунків замовляють собі дуже ліквідні речі. Наприклад, сумки Армес або якісь прикраси картьє. І вони їх не розпаковують, вони їх тримають, як їм подарували, збірками, з чеками, з якимись елементами того, що відбувається в магазині, щоб мати таку назвемо це фінансову подушку на випадок, якщо цей партнер, не знаю, перестане утримувати, зникне, передумає, візьме свої слова назад і ДДТП. І мені в цьому плані дуже цікаво, яка з твоєї точки зору жіноча фінансова ілюзія руйнує життя найбільше?
SPEAKER_00Щак буде завжди. Оце руйнує життя найбільше. І ти описала гарний контекст дось о цього всього, що велика кількість жінок думають, що гроші будуть завжди, що кар'єра буде завжди. А насправді життя, воно таке мінке, що все може змінитися в один момент. І часто, в 90% випадків, це не залежить від тебе, то найбільша ілюзія, що гроші будуть завжди. Але от з приводу прикладу дороговартісних сумок речей, мені здається, що це так не по-дорослому. Розумієш, коли ти знаходишся в стосунках, було б класно проговорити з цим чоловіком, що мені не потрібні не тільки сумки. Що у мене має бути власна фінансова подушка, власний капітал, який буде на мене працювати. І це про дорослість і вміння говорити, що тобі треба.
SPEAKER_01Це така дуже зріла позиція. Зазвичай в таких стосунках дуже складно взагалі про таке говорити. Іноді складно взагалі говорити. Тобто вони не про розмови. Але я дуже розумію, про що це в мене було таке питання, ти трошки випередила його своєю відповіддю, що взагалі, що робити, навіть якщо сьогодні ти заміжний за мільйонером, але при цьому ти, наприклад, відповідаєш за дітей, за побут, і твоя роль вона дуже велюбл, але вона по великому рахунку не генерує грошей, і вона непомітна. Взагалі, з чого почати підійти до снаряду, щоб говорити, що за таке, то я би теж хотіла отримувати зарплату. Хотіла би мати якийсь стабільний дохід, з яким я буду працювати і з яким я буду впевнена якось споряджатися.
SPEAKER_00Вперше, з чого починаємо, що професії дружини і мами не існують. Наші діти виростуть і підуть. Чоловік, доросла людина, і я доросла людина, і ми можемо обирати або не обирати один одного в моменті. І якщо сьогодні я створюю затишок вдома і створюю так, щоб ти був хорошим королем в моєму і в житті інших людей, то давай ти попіклуєшся про те, щоб у мене також був певний фіксований, гарантований дохід щомісяця, на який я можу гарантовано розраховувати, і обов'язково прописати це в шлюбному контракті.
SPEAKER_01Шлюбний контракт теж дуже цікава тема. Наскільки це дзеркало або теж якийсь знак того, що люди дорослі і фінансово грамотні? Наявність цього я маю на увазі.
SPEAKER_00Підписати шлюбний контракт можуть дві зрілі людини. На цьому крапка, чесно. Скільки ти таких бачила в своєму досвіді професійному? Класних пар бачила. Але розумієш, я їх тому бачила, бо вони класні, вони про це подумали і прийшли. Більше того, я сама проводила консультації, саме парні. Але на парні консультації доходять зрілі люди.
SPEAKER_01Скільки процентів парних консультацій, серед усіх консультацій, які ти проводиш в тебе?
SPEAKER_00Це одиниці. Але шлюбний контракт, потрібно промотувати його, потрібно про це говорити. Але шлюбний контракт станеться тільки тоді, коли дві людини поговорили. І кейс, який ти описала, коли складно говорити з партнерами. Так, але тоді це наша плата, це наша плата за те, що ми хочемо, щоб нас утримували. Значить, ми за це платимо відповідно ціну.
SPEAKER_01Я хотіла теж запитати, чи є сенс розбиратися у фінансах, якщо в тебе зараз немає власного доходу, чи в цьому питанні ми тоді повертаємося до нашого якогось попереднього питання - психотерапія чи фінансова грамотність. Можливо, треба зробити крок назад і почати вчити себе говорити про незручні речі, пояснювати свою позицію, захищати свої кордони, а вже потім, коли ти отримуєш умовну зарплату мами чи партнеки, починати розбиратися з фінансами і формувати цю безпечну подушку.
SPEAKER_00Класне запитання, тому що це як хвост віляє собака. Ми можемо заходити в тему грошей в парі і через психотерапію, а насправді можемо заходити в гроші з елементарного питання, що мені треба свої гроші, щоб я в тебе не просила, щоб ти мені скинув щось на картку. І то, і то шлях може бути, але складне питання. У мене немає єдиної правильної відповіді. У кожного свій шлях я обере на більш правильний метод, але воно точно має сформуватися, якщо ти хочеш відчувати незалежність.
SPEAKER_01Шлюбний контракт. У тебе є з твоїм чоловіком шлюбний контракт?
SPEAKER_00Немає, мені чоловік відмовив. Я з ним хотіла про це поговорити. Ну, як не хотіла, я про це поговорила. Я хотіла заключити шлюбний контракт. Чоловік сказав мені, що в мене все життя разом. Я йому сказала, що я б так не була впевнена. Але після цієї розмови ми підписуємо документи при набуття власності, підписуємо документи, кому це належить. Тобто, відразу або відмова, або згода, чия це власність.
SPEAKER_01Ті 5%, які приходять до тебе і мають шлюбний контракт, які спільні риси ти помічала в цих людях, і на твій погляд, яким чином вони прийшли до того рівня свідомості, який дозволяє робити це без образ. Тому що в українському суспільстві навіть я вже. Скільки років заміжем? Одинадцять, друге офіційне заміжня. І навіть коли ми дуже свідомо підходили до цього процесу, тому що у кожного з нас це другий шлюб, це дуже осмислений крок, це багато розмов, це багато домовленостей. І взагалі мова про шлюбний контракт не те, що не піднімалася, знаєш, це була якась така табойована тема, ніби навіть заходом на цю територію ти можеш образити свого партнера.
SPEAKER_00Так, я відповім, що точно там є спільного, це адекватний, дуже спокійний чоловік, якому не потрібно нічого доводити дружині або жінці. Тобто це людина, яка психологічна стійка, це тихий спокій, я називаю. Ти дивишся на цього чоловіка, і ти розумієш, що це тихий спокій, що йому все зрозуміло, що він не конкурує з дружиною в стосунках, і він її поважає. Там є абсолютна повага до своєї партнерки, і між іншим це взагалі не залежить від того, хто спонсор в цій родині. Тому що є чоловіки, які не поважають дружину, коли вона заробляє більше, і є чоловіки, які.
SPEAKER_01Тобто це не про залежне.
SPEAKER_00Це про повагу, як таку. Так, це просто про особисті якості людини, з якою ти знаходишся в стосунках. І це не про рівень доходу. Хоча у нас, на жаль, дуже часто так багато уваги приділяють, хто насправді більше заробляє в стосунках, але ж не це головне абсолютно. Тому це точно про те, що це партнерські стосунки, де один одного люди поважають. І коли вони виходять з цієї позиції, вони говорять і на тему грошей шлюбного контракту набагато вільніше. Мій чоловік, до прикладу, мені відмовив шлюбному контракті, ну тому що для його, можливо, це не варіант. Але ми знайшли інший спосіб, як ми регулюємо, наприклад, ймовірне завершення наших стосунків.
SPEAKER_01Це дуже доросле. Так, тому що це життя. Якщо ця розмова вам подобається, будь ласка, підписуйтесь, коментуйте, ставте лайки, поширюйте якісний український контент. Для вас це абсолютно безкоштовно, а для нас дуже змістовно. Слухай, я хочу запитати тебе питання, яке мене особисто дуже турбує, тому що мене вчили так, що спочатку, коли ти зробив гроші, треба перш наперше купити квартиру. І тоді ти вроді більш вільний, як ти казала про подушку. Так у мене така історія про квартиру. Ти вільний міняти роботу, тобі не треба платити за оренду, ти не раб орендної плати. Ти можеш її здавати, навіть якщо ти переїдеш. І тепер, і тепер. Дуже багато бенефіців. Але останній досвід, особливо жінок, які переїжджали в останні 5 років, залишали ці квартири без нагляду, без того, що їх можна здавати чи не здавати. Умовно, квартиру на Луктянівці, попробуй зараз продай, і те, і тепер. Я хочу спитати про цей звичний конфлікт батьків і дітей. Чи треба купувати житло, чи можна все життя жити в зйомному, які ризики ти себе вганяєш, якщо ти не маєш власного житла? І як велика війна взагалі поміняла патрини поведінки з купівлею чи орендою нерухомості?
SPEAKER_00Очевидно, що велика війна повпливала на наше взагалі бажання володіти нерухомістю в Україні. Але якщо ми трохи відійдемо від теми війни, то останнім часом всіх казали, що не обов'язково мати власне житло, достатньо орендувати. І люди такі, так, не обов'язково мати власне житло, всі гроші, які заробляли, всі витрачали, не піклувалися про накопичення якогось капіталу, щоб мати можливість собі при потребі проінвестувати цей капітал і мати гроші на оренду квартири. Але у мене був нещодавно кейс, де я відповідала про те, скільки мені достатньо грошей для того, щоб прожити з родиною в Києві один місяць. Я сказала 30 тисяч, мене за це захейтили. Мені прийшли і сказали, що це у вас арінди немає, це понятно. От я кажу, так, дивіться, у мене дійсно немає оренди, у мене власне житло. Але мені почали казати, правильно, їй бабуся і дідусь подарили власне житло. Але мені не подарували не бабушка, ні дідушка, і не мама з татом не подарували власне житло. Наявність у мене житла ⁇ це певна кількість виборів, часто відмов для того, щоб в майбутньому мінімізувати свої витрати. І це мої фінансові рішення, які зараз мають мені можливість дати спроможність з родиною прожити на умовних 30 тисяч гривень в Києві, тому що у мене дійсно нема зобов'язання по нерухомості. До чого є це все? Ви можете прийняти собі будь-які рішення, орендувати чи купувати. Часто, коли ми з вами говоримо про особисте житло, це взагалі не про цифри, не про повернення інвестицій, а це про комфорт і знання, що у тебе є де жити. От улюблене слово українців є криша над головою. У тебе є власна криша над головою, яка в потенційно, в критичний для тебе момент може зменшити твої витрати. Володіти чи не володіти житлом, особиста справа кожного, якщо не володієте, просто візьміть собі за правило, накопичувати капітал, який вам дозволить, або коли ви не працюєте, покривати оренду, або дозволить вам купити власне житло, коли у вас буде на те рішення або бажання. Дякую.
SPEAKER_01Слухай, а якщо вже говорити про умовні 15 тисяч гривень оренди, і 17 тисяч, які ти можеш платити іпотеку, що краще, чи є сенс брати житло в кредит?
SPEAKER_00В першу чергу, чи є сенс брати житло в кредит, відповість бюджет. Якщо у вас є доходи, витрати, є вільний грошовий потік, це гроші, які ви не витрачаєте, вони залишаються, і ваш бюджет може дозволити собі ще плюс іпотеку, бо, поки ви будете виплачувати іпотеку, досить висока ймовірність, вам треба платити і оренду певний час. Якщо ваш бюджет дозволяє, ви бачите своє майбутнє в Україні, ви можете на себе, або ви готові прийняти на себе військовий ризик, то, на мою думку, треба виплачувати 17 тисяч в іпотеку, у вас все одно по факту буде нерухомість, яка має потенціал здорожчати в майбутньому. Так, вона має потенціал бути зруйнованою, але наша держава виконує там зобов'язання, дає сертифікати на зруйноване житло. Це може бути інвестицією. Ми пам'ятаємо, що інвестиції ⁇ це завжди про ризик. Якщо наш бюджет дозволяє собі, це боргове навантаження, я би приймала.
SPEAKER_01Хочу тебе запитати про такий підхід, який зараз в світі називається Dive with Zero. Я наткнулася на книжку Біла Перкінса, який каже, що помирати з великим капіталом ⁇ це не найкраща життєва стратегія. Що є сенс, розуміючи свої фінансові можливості, розкласти свої витрати так, щоб в кожен відрізок життя отримувати максимальне задоволення, саме те, що в цей відрізок життя тобі приносить. Наприклад, якщо якісь там екстремальні подорожі, понятно, що в 80 вони вже не так привабливо виглядають, як там в 30-ті, та де і тепер. Але саме головне, що він говорить, що не потрібно накопичувати, ну от просто без цілі, просто накопичення заради накопичення, або залишати спадок заради спадку, щоб краще залишати якісь враження, науку дітям, тепер. Але і з якогось періоду почати витрачати накопичення, щоб закінчити життя середньостатистичної довжини, без фінансових обтяжень, скажімо так.
SPEAKER_00Що ти про це думаєш? Дивись, дуже класне питання, але здається мені, що людина намагається зрозуміти, скільки він помре.
SPEAKER_01Ну, приблизно поконкурувати з Богом.
SPEAKER_00Так, це ж взагалі не прогнозована штука, коли ми помремо. Плюс наука говорить про те, що в майбутньому люди будуть жити на пенсії, умовній пенсії, 40 років. Тобто це супербагато, фактично, стільки, як ти там жив, не на пенсії. І це має бути велика сума капіталу, щоб забезпечити тобі цей час якісно і в повної міру, до якого ти звик. Я до чого? Мені здається, що прогнозувати, коли ти мреш, нереально, а відповідно, коли немає другої частини рівняння, то ти не знаєш, як же поділити цей твій капітал. Це перша думка. Тому я за те, щоб залишити все-таки капітал після себе. Друга моя думка, що давайте орієнтуватися на те, чого хочемо ми. Я особисто хочу бути бабкою, яка залишить капітал своїм внукам. Знаєте, щоб казали, що ця стара керга, а ставила нам кучу грошей. От молодець, добре йшла.
SPEAKER_01Тобто ти хочеш, щоб про тебе твої внуки говорили класно, щоб вони тебе згадували з посмішкою.
SPEAKER_00Так, я хочу бути представницею олдмані.
SPEAKER_01О Боже, я теж дуже хочу бути представницею. Ми сьогодні, як з тобою, в принципі, достатньо такі олдмані. Давай з цього почнемо.
SPEAKER_00Хіба це погано залишити? Ми ж не говоримо з тобою про якісь там шалене багатство, ну, непотрібне. Ми говоримо про якісь дуже адекватні гроші, які класно залишити своїм дітям чим внукам, тому що всі ми думаємо, що досягли всього самі, а насправді наші життєві позиції часто вирішують те, звідки ми стартували. То, як казала моя мама, коли діти стартують з великі ложки, це дуже погано. То я не хочу, щоб мої діти або внуки стартували з великі ложки.
SPEAKER_01Лені дуже з твоєю мамою згодна і завжди, будучи максимально self-made і якийсь час прямо вип'ючиться, будучи правдою в соумач, і так якийсь час зрозуміла, як би я хотіла мати якийсь спадок, якусь бабцю десь в Бразилі, яка б мені залишила ці olд, ню, whatever money, на який б можна було спертися і робити по-справжньому те, до чого в тебе лежить душа, а не вибирати там, де ти можеш більше заробляти.
SPEAKER_00Ну і додам, що дивись, завжди ж вибір за власником капіталу ⁇ залишати чи не залишати. Якщо в сухому залишку ти бачиш, що нікому залишати, то будь-який благодійний фонд прийме з вдячністю твій спадок. А якщо є кому залишати, то це ж приємно.
SPEAKER_01Так, полікує тебе фінансову карму на наступній інкарнації. Я хочу проговорити про ще одну дуже важливу річ, тому що ти дуже часто використовуєш фразу ⁇ опора на себе ⁇ . Так. Але чи є ризик, що іноді ця ідея опора на себе заходить настільки далеко, що ми звикаємо покладатися лише на себе і взагалі перестаємо довіряти іншим і розучуємося просити про якусь допомогу.
SPEAKER_00Однозначно. Мені здається, що дуже класно знати, що ти можеш розраховувати на себе і виключно на себе, але не менш важливо знати, що в складним для тебе моментах у тебе є інша людина, якої ти можеш абсолютно довіряти, яка може тебе підтримати у складній життєвій ситуації, чи у відсутності роботи, чи в моменти хвороби. Так, все, що надто, це крайності, які нам ніколи не на користь. Тому оце я все сама, а воно шкодить великій кількості сучасних жінок.
SPEAKER_01Тобто де проходить та грань, той баланс між... Незалежністю і близькістю, бо іноді мені здається, що це питання стосується взагалі не тільки грошей.
SPEAKER_00Це таке чудове питання від незалежністю і близькістю. Знаєш, мені здається, що близькість ⁇ це коли вам обом краще разом, ніж поріз. І це коли ти або він готова чи готовий позбутися або уступити, не позбутися, уступити якимось речам, іноді, можливо, навіть принциповим для окремої людини, для того, щоб іншій людині було краще. Це я складно якось дуже пояснила, але це готовність поступитися якимись речами, баченнями на користь людини, яка тобі по-справжньому дорога.
SPEAKER_01Я іноді провожу такий приклад про доброту і емпатію в сім'ї і для дітей такий приклад провожу, що якщо ти можеш зробити комусь класно, навіть якщо це потребує трошки більше зусиль, ніж умовно відсутність зусиль, бо зазвичай в такому побутовому речах ми пахадя щось робимо, те, що нас не розходить, те, що нас не вигорає, не робить нас меншими чи гіршими, але я завжди кажу, що якщо це потребує трошечки цих зусиль більше, ніж звичний левел, треба це робити, тому що це і є доброта і емпатія. Тут, напевно, ти десь про це саме говориш, що якщо ти готов чимось поступитися заради того, що разом нам класно і класніше, ніж нарізно, то десь цей баланс між близькістю і незалежністю.
SPEAKER_00Взагалі, мені здається, що якщо ми з тобою трішки копнемо в цю тему, то зараз час самотності.
SPEAKER_01Так, це правда.
SPEAKER_00І люди стають вразливими для пропаганди, тому що самотність ⁇ це найкращий друг пропаганди. То нам потрібно прагнути не бути одними і самотніми, а потрібно навчитися знову жити поряд з кимось не тільки з партнером, а й з сусідом. Тобто потрібно хотіти оцю емпатію і турботу проявити про інших людей. І тоді ми всі, як суспільство, як країна, точно виграємо.
SPEAKER_01Слухай, а в пропаганді ти чуєш якісь міфи про гроші, якісь спеціальні утки, які запускають для того, щоб, умовно, зробити нас більш вразливими в цій темі? Чи щось ти таке відслідковувала в останню часу в інформпросторі?
SPEAKER_00В інформпросторі не відслідковувала. Не кажу, що цього немає. Це може пов'язано бути тільки з моїм великим завантаженням, що я майже не читаю новин через відсутність часу. Але в цілому я хочу сказати так, що маленька кількість держав готова до того, щоб їхнє суспільство, основна частина були середнім класом, тобто закрити всі базові потреби, бо ці люди починають задавати незручні питання. Вони переходять з перших двох рівнів піраміди Маслов, коли нема де жити і що їсти, у них це вже закрито, і ми доходимо до більш екзистенційних питань, про що я, куди я, і ми починаємо цей момент так само поважати свої гроші. А люди, які щодня не боряться за те, що вони будуть їсти і де будуть жити, вони починають задавати гучніше питання всім навколо, куди витрачаються їхні гроші, і ці люди вже готові до змін. Тому так, це класний суспільний прошарок, і я хочу бути серед них.
SPEAKER_01Чи віриш ти, що ми за нашою з тобою каденції доживемо до періоду, коли ми будемо частиною цього впевненого, класного мідл класу?
SPEAKER_00Чесно кажучи, точно вірю. Поясню чому. До повномасштабного вторгнення велика кількість держав не приймали Україну як суб'єкт взагалі на світовій арені. Через ту ціну, яку ми платимо, сьогодні Україна не просто держава, про яку ніхто не знав, а це абсолютно класний суб'єкт на світовому рівні. В принципі, майбутнє, яке твориться зараз в світі великою мірою залежить в тому числі від того, що буде відбуватися надалі в Україні, і ми дуже швидко зробили ось цей крок дорослішання. І зараз Україна в Європейському Союзі є країною, ну, давайте так, не в Європейському Союзі, щоб правильно зрозуміли, а на європейському континенті є дорослою країною. Ми дуже швидко дорослішаємо, як нація. І я вірю, що так у нас і буде, так що буде хороший середній клас, який буде рухати зміни в цій державі. Ми це бачимо зараз. У нас велика кількість прекрасних військовослужбовців і військовослужбовець, які змінюються таку досить складну ієрархічну систему. У мене сумнівів нема.
SPEAKER_01Я хочу поговорити з тобою про гроші і магічне мислення.
SPEAKER_00О Боже, моя улюблена тема, давайте.
SPEAKER_01Чи віриш ти взагалі у таке поняття, як фінансова інтуїція?
SPEAKER_00Ні, не вірю у фінансову інтуїцію, тому що ми зіткані нашими досвідами. Я вірю в те, що людина прожила певну кількість досвідів, вирішила енну кількість задач, не самих елементарних, і стала класним професіоналом, і вона може на основі власного набутого досвіду або грамотності приймати рішення. А в фінансову інтуїцію я не вірю.
SPEAKER_01Чи існує, на твою думку, так звана грошова удача? Я вже трошки про себе приводила цей приклад на початку, але що говорить твій досвід і твої статистичні дані?
SPEAKER_00Це грос майнсет називається, а не грошова удача. Тобто є люди об'єктивно, які хочуть скорочувати витрати, а є люди, які хочуть заробляти більше. Це просто два різні підходи до формування власного бюджету, капіталу і, в принципі, те, як ми ведемо себе в житті. Хтось каже, що це проблема, а хтось каже, що це задача. Тому немагічне мислення, а бажання розвиватися і вирішувати певні задачі. А те, що ти описала, ти класна спеціалістка, яка багато собі разів доводила, що може заробляти гроші. Ти пішла, попрацювала, ти знаєш, як зробити, ти знаєш, де твоя година праці максимально дороговартісна. І це не магічне мислення, це просто досвід.
SPEAKER_01Слухайно, ти ж знаєш, як діти, продукт радянської системи, схильні у багатьох речах сумніватися і недооцінювати. Це теж окремий вид грамотності, яку ми в собі все життя будуємо. Вона не фінансова, але це якась психологічна, емоційна грамотність, емоційний інтелект, який нам успішно відбивали десятиліттями і казали, не висовуйся, тобі що більше всіх треба, ти, що найрозумний. І тепер крок за кроком, психотерапевт за психотерапевтом, ми доводимо, що бляха такий самий розумний, такий більше всіх треба.
SPEAKER_00Є класна книжка ⁇ Мистецтво мислити системно. Там спочатку на природі, на рослинах показують, як працюють системи, потім переходять до бізнесових, а в книжці, знаєте, все чим закінчується? Що найскладна система ⁇ це ми з вами. І от найголовніша задача - себе зрозуміти. І коли ти себе плюс-мінус зрозумів, то далі ти розвиваєшся сильно краще і швидше.
SPEAKER_01Що тебе найбільше дратує в сучасній культурі успішного успіха?
SPEAKER_00Про те, що людям обіцяють результат без докладання зусилля, без дій. Я взагалі не вірю в результат без дій. Такого не буває.
SPEAKER_01Тобто ці маніфестації, речі, які я знову ж таки повертаюся до магічного мислення, якщо ти просто будеш сидіти і маніфестувати, я гідна, я достойна, тому що я народилася, я отримую всі блага цивілізації, так гроші до тебе не прийдуть.
SPEAKER_00Не прийдуть. Моє бачення, що потрібно докласти зусиль, і я говорю зараз не про важку працю. Це може бути інтелектуальна праця, це все одно про дію в різних її проявах, і тоді буде результат. А ще, що мене найбільше бісить, це швидкість. Обіцяють супершвидкий результат. Хоча хто що отримував з першого разу або супершвидко. Хто щось отримав, я жодного разу не отримала. Це все одно підготовка, вивчення, заглиблення, потім певний аналіз, переосмислення, новий підхід і потім результати ⁇ ласний або не класний ⁇ якщо не класний, починаємо коло спочатку. А людям обіцяючи швидко, вони думають, що точно, завтра все буде, отримують поганий досвід і потім кажуть, це вже зі мною було і не починають. Оце найгірше в успішному успіху.
SPEAKER_01Що ти можеш сказати про різність поколінь у ставленні до грошей? Яку, наприклад, які риси ти бачиш у міленіалів версу, наприклад, зеди?
SPEAKER_00А мілініали вони люблять працювати. Не люблять. Вони працюють багато. Тобто ми роботяще багато і можуть дуже довго це продовжувати. Я б не ділила за поколіннями, мені ця історія не дуже подобається. Я б все-таки б ділила за набутим досвідом. Тому що мілініал український і мілініал американський ⁇ це будуть різні мілініали, так само і зетки. В залежності від досвіду, але чи є різниця поколінь, в нашому контексті точно є, я це бачу. Причому, що молоді люди приходять до питань фінансової грамотності часто швидше, ніж їхні батьки, і вони вже своїх батьків навчають часто.
SPEAKER_01Клас.
SPEAKER_00Так, це прекрасно. Плюс те, що бачу, молоде покоління українців дуже класні, розумні, вони швидкі, такі креативні. Крутість вирішувати стандартну задачу нестандартним шляхом. І велика кількість молодих українців це вміють робити. Це приємно.
SPEAKER_01Яку найдорожчу фінансову помилку ти зробила сама?
SPEAKER_00Найдорожча моя фінансова помилка коштує 100 тисяч доларів, і це було незастраховане життя брата. Це я можу про це прямо говорити. Мені дуже шкода, я дуже співчуваю твої втраті.
SPEAKER_01Я чула, ну, ти розповідала це в інших своїх інтерв'ю. Я розумію, що це дуже-дуже дуже важкий переломний момент, який стався на початку війни, і він співпав емоційно з такою кількістю викликів для тебе. Як ти з цим справилась?
SPEAKER_00Ну, як справилася, мабуть, не справилася, ще справляюсь, тому що об'єктивно це була найдорожча, ну одна з найдорожчих людей в моєму житті. І якщо в мене і є мрія в житті, то щоб мої діти мали такі самі теплі стосунки, як ми з братом. Це моя велика задача на моє життя для своїх дітей. А як справляюсь? Живу, але точно зрозуміла, що будь-яка криза, будь-яка травма, випробування дани нам для того, щоб ми виросли? І якщо ми після неї не зламалися, значить продовжуємо далі. Якщо і має щось сенс у цьому житті, то це на шлях.
SPEAKER_01Я тебе дуже міцно обіймаю в цьому місці і взагалі. Який твій найбільший фінансовий страх сьогодні?
SPEAKER_00Фінансових страх і в мене, якщо чесно, немає. Як ти прийшла до цього фінансового дзену? Фінансового зену, тому що, мабуть, по-перше, я так думаю, що в мене дуже все диверсифіковано. У мене є інший страх, що в мене і всю мою родину пришибе ракета. Оце, типу, основний мій страх, бо я прийняла рішення повернутися з дітьми сюди. А фінансових страхів у мене немає, тому що ще те, що я досягла, і те, що я маю, це результат або моєї праці, або моєї праці з чоловіком. І якщо ми залишаємося, то в нас є завжди шанс почати спочатку. І якщо ти накопичила якийсь капітал, то ти можеш зробити це ще раз і ще раз. Тому фінансових страхів немає. Є життєві, і тому, що ти прийняла це рішення, і це твоя відповідальність.
SPEAKER_01Є щось, на чому ти принципово не економиш ніколи.
SPEAKER_00На власній світі.
SPEAKER_01Нам дуже цікаво, яка з думок сьогоднішньої розмови запам'яталася вам найбільше? Пишіть коментарі під цим епізодом серед всіх, хто прокоментує, ми оберемо переможця, хто отримує персональну консультацію від Оксани Железко. Останнє питання. Ти багато років допомагаєш людям будувати фінансову опору, але якщо завтра забрати всі рахунки, активи, резерви, інвестиції та інструменти планування. З чого насправді складається людська опора?
SPEAKER_00Людська опора - знати, що я є у себе раз, знати, що в мене є дорослий підтримуючий чоловік-партнер-два, і що в мене є класні діти. І це, в принципі, в моїй робіті найголовніше для мене.
SPEAKER_01Я тобі дуже дякую. Це було максимально цікаво і дякую, що знайшла час для нас. Дякую за запрошення, це було приємно. Це був нота Смолток. Розмови, які залишаються.