Чому ти не можеш заснути? Правда про безсоння, про яку мало говорять

Чому ти не можеш заснути, навіть якщо день був “нормальним”?

Ніби нічого особливого не сталося. Звичайний день. Робота, справи, розмови.
А потім ти лягаєш у ліжко — і мозок такий: “Привіт, давно не бачились” Думки не зупиняються. Тіло ніби втомлене, але не розслабляється. Сон або не приходить, або зранку ти відчуваєш себе у ще більш розбитому стані.

І справа не в тому, що ти “не вмієш спати”. Подушка не та, гаджети перед сном чи мелатонін треба попити.

У цьому відео розбираємо:
— чому насправді «звичайний день» визнається
— як ти накопичуєш напругу по краплинах і не помічаєш це
— чому вечірні хвилини знімків роблять лише 10–15% стресу
— що реально потрібно змінити, щоб почати спати глибоко і відновитися

Ти не можеш прожити день у напруженні, а потім за 10 ритуал «вимкнутися». Якщо ти давно живеш у цьому режимі — не тяни далі.

Ми розбиремо твою конкретну ситуацію на ознайомчій сесії і покажемо, де саме ти себе перевантажуєш і що з цим робити. Запис тут:
👉 https://forms.gle/o7TVABHpCWT1RHL77

Бо поганий сон — це про твій стиль життя. 

Transcript

Copy Transcript Copied

SPEAKER_00 0:00

Чому ти не спиш? Хоча день був звичайним. Ну, начебто, взагалі нічого особливого не відбувалося. Все як завжди. Але настає ніч, ти лягаєш в ліжко і не можеш заснути. Ти ніби лежиш розслаблено, але в тілі відчувається напруга. Вона відчувається ось тут, в думках. І в цей момент зазвичай починаються всякі мелатоніни, дихальні техніки, якісь там спеціальні ритуали чи ще якась чергова порада з інтернету. Але сон або не приходить, або приходить і не відновлює. А ще ви мені скажіть, от що, чому, коли мені було 20, я могла всю ніч на дискотеці гоцать, з усіма спілкуватися бухать, припасти додому під ранок. І наступний день весь була огірком. А тепер на півгодиночки пізніше спадки вона лягла, і весь наступний день я почуваюся, як шматок на. І сьогодні я хочу сказати тобі одну річ, про яку зазвичай дуже мало говорять. Це те, що проблема з твоїм сном, з твоїм безсонням, вона насправді не є окремою самостійною проблемою. Це просто наслідок. А наслідок чого? Мене звати Оксана, я кураторка школи ментального здоров'я Тишина. І давай з тобою сьогодні в цьому розберемось. Ми звикли думати, що сон ⁇ це якась окрема зона, що ось є день, коли я активний, я щось роблю, а ось є ніч, коли я приходжу, лягаю і вирубаюся. І що для цього, в принципі, повинно бути достатньо горизонтального положення, темряви за вікном, ну і, напевно, ще достатнього рівня втоми за день. І насправді, в цілому, десь так воно і має працювати, але не працює у більшості сучасних людей. Для того, щоб це спрацювало, тобі треба лягти в своє ліжко із чистою головою, і чистою психікою. Тобто, на момент того, як ти лягаєш спати, тобі треба вже перетравити весь той досвід, всі ті емоції, які були пережиті протягом цього дня, і лишити їх, по суті, поза межами твого ліжка. А ти так, умієш? Звичайно, я так не вмію, тому що питання ж не в навиках, а питання в стані моєї нервової системи. Якщо вона просто втомлена, тоді я зможу лягти і заснути без зайвих думок, а якщо вона вже виснажена, то тоді вона занадто збучена. І коли я зупиняюся, на мене все-все це навалюється просто як сніжний ком. Тобто виходить, що я не сплю, тому що в мене виснажена нервова система. Подивися, чесно, на свій день. Навіть якщо це найзвичайний нормальний день, в ньому завжди, як правило, є якась фонова напруга, якась некомфортна розмова, якийсь момент, де ти хотів чи хотіла що сказати, і це не було сказано. Якісь новини, звичайно, трапляються, які ми всі слухаємо. Потім іще щось, і ще щось. І постійно протягом дня то напружуєшся, то ніби відпустило, то ось знову, то ось якась емоція, ось щось несказано, ось щось не проговорено. І так проходить кожен твій день. Протягом дня ти ось так от, по краплинці, по крапли, набираєш все більше і більше і більше напруги. І ось ти живеш із цією напругою, але ти її не проживаєш. По суті, вона просто відбувається з тобою, але ти від неї відволікаєшся і біжиш далі. От у мене, наприклад, сьогодні вранці і старила дитина. Потім я пішла на роботу і мені там напихав начальник. А потім ще й чоловік написав з якоюсь черговою мілочною претензією. Але я ж адекватна, я роблю вигляд, що все окей. Тобто, виходить, що я ковтаю свої емоції, я не звертаю увагу на те, що зі мною відбувається, я просто нічого з цим не вирішую. І доки я ігнорую все це, моя нервова система втомлюється, втомлюється і виснажується. Потім ти приходиш ввечері додому, і що там відбувається? В тебе там, приготувати вечерю, вирішити ще якісь справи, які не були вирішені протягом дня, приділити час і увагу своїм близьким, можливо, вкласти дитину спати. Тобі ще, звичайно, хочеться приділити час собі, можливо, почитати якусь книгу чи подивитися який-небудь серіал. Тобто твоя увага постійно чимось зайнята. І ось перед сном, коли ти лягаєш в ліжко, настає той самий момент, коли твій розум і твоя психіка такі: О, а у нас з'явився час. У нас з'явилася вільна увага, з'явився вільний простір для того, щоб нарешті перетравити всі ті думки, всі ті емоції, всі ті ситуації, які сталися протягом дня. Стоп, а я взагалі умію відпускати емоції? І взагалі, коли моя нервова система має все це перетравлювати, у мене є час тільки вночі, а протягом дня я кручусь просто як білка в колесі, щоб якось вирішити всі свої питання. Тоді виходить, що в моєму дні нема часу на себе. І ось так це відбувається. Твоє тіло не може розслабитися, в тебе розганяються думки, в тебе підвищується тривожність, і твій сон так і не приходить. Або приходить дуже довго і поступово. Мелатонін може допомогти тобі заснути, але він не допоможе тобі перетравити отримані емоції і досвід. І відповідно, вони будуть тільки накопичуватися. Ритуали можуть бути приємними, заспокійливими, але вони не знімають накопичену напругу. Тобто, якщо я уже не просто втомлена, а виснажена, то оце все мені не допоможе. Просто якийсь час буде допомагати мені це витримувати. І все, що мені допоможе, це навик відновлення нервової системи і відпускання своїх емоцій. І тоді виходить, що проблема лишається, і насправді вона тільки накопичується. І з'являється все більше запитань, все більше якоїсь недовіри до себе і до всього, що відбувається. З'являється, можливо, навіть думка, що зі мною щось не так, чому я не можу заснути, чому я не можу вирішити цю проблему. Напруга, яку ти проживаєш щоденно, може бути непомітною. Вона, на жаль, зараз вважається нормою сучасного життя. Але це не так. Рівень стресу, який ми зараз щодня проживаємо, настільки сильний, що нашій психіці, нашому тілу потрібна допомога. Потрібен якийсь спосіб, який ти будеш використовувати протягом дня для того, щоб все це перетравити, для того, щоб твоя система могла відновитися, і потім ти все це міг не нести за собою в ліжко. З яких пір вважається, що так сильно стресувати, як ми стресуємо зараз, це окей. Ну, типу, у всіх же так, значить і в мене це нормально. Тобто, не стягувати це що окей, але насправді я ніколи не думала про те, що моїй нервовій системі треба допомога. Ну, типу, є сон, є вихідні, а чогось що недостатньо. Таким чином, сон ламається не вночі. Він ламається протягом дня. Коли ти накопичуєш емоції, досвід, накопичуєш напругу і не маєш змоги ефективно перетравити їх протягом дня. І потім вони починають перетравлюватися вночі. І змінити це означає не просто зробити щось, щоб краще засинати, а почати по-іншому, в принципі, підходити до свого стану від моменту пробудження і до моменту, коли ти лягаєш спати. І давати собі ось цю можливість відновлюватися протягом дня. Тобто виснаження нервової системи ⁇ це не щось незаумному. Це от я сиджу з дитиною, граюся, а сама думаю про якусь робочу ситуацію. Або в морі купаюся і думаю, як я могла краще відповісти в якій-небудь сварці, яка була 10 років тому. Я недостатньо уважна до себе, до свого стану, і в мене накопичується купа невирішених питань. Проблема у тому, що нас не вчать, як це робити. У кращому випадку більшість людей перед сном, для того, щоб заспокоїтися, можуть почитати яку-небудь спокійну книжку, або піти на прогулянку, або просто спокійно поспілкуватися із своїми близькими. Але цього недостатньо для того, щоб системно вирішити проблему. Всі ці способи, вони приємні, але вони допомагають скинути хіба що 10-15% всієї накопиченої напруги, а решта просто лишається в твоєму ті. Для того, щоб вирішити свою проблему зі сном, що треба зробити? По-перше, треба взагалі роздивитися, що саме напружує тебе протягом дня, в якому стресі ти живеш. Що ж там таке відбувається з тобою, що не перетравлюється, і ввечері перед сном ти не можеш заснути. Ми в школі Тишина називаємо це рефлексія, тобто погляд з боку на себе і свої думки. Ти можеш сісти і написати список усього, що тебе бентежить. Наприклад, я дуже сильно злюся на сина. Він постійно забуває на мої прохання. Він може собі це дозволити, а я не можу. Я заздрю і сварюся, відчуваю себе хріновою мамою. У мене не все добре фінансово, я наче не дозволяю собі більше заробляти. Я не дозволяю собі краще авто, краще життя, тому що мені буде соромно. Що подумають інші? Я не зможу дивитися їм в очі, коли інші люди живуть гірше. У мене з чоловіком немає спільного вайбу. Ми давно в шлюбі, але ми закриті, немає близькості. Він постійно в телефоні, в комп'ютері, що я не запропоную, він не хоче. Я почуваю себе непотрібною і покинутою. Далі тобі треба розібратися, які умови потрібні для справжнього відновлення. Що такого тобі треба робити протягом свого дня, для того, щоб ефективно перетравлювати всі свої емоції, весь прожитий досвід, і щоб це все в тобі не залишалося під вечір. А я вже знаю, потрібен спокій. І чим глибший цей спокій, тим швидше і якісніше моє відновлення. Ну, наприклад, якщо би я могла дві годинки поспати в день, тоді, напевно, мені би вистачило. Але в кого із нас є така можливість. Отож. Ми у школі тишина не спимо, а використовуємо базову аудіомедитацію. Це 20 хвилин суперглибокого спокою, коли нервова система реально відновлюється, переходить у режим відновлення, перезавантажується. І день фактично починається спочатку, з новими силами, і свіжою головою. І ввечері, коли я йду до сну, моя голова вільна, і я вже нічого не дожовую вночі в ліжку. Ось зараз обідній час. Я вже пережила дитячі істерики, я вже попрацювала, я вже декілька разів з усіма посварилася. І, чесно кажучи, я відверто втомилася. Мені потрібно перезавантаження. Тому перед прийомом їжі я знаходжу 20 хвилин для того, щоб зробити аудіомедитацію. Я дуже зручно сідаю. На перших порах можна навіть лягти. Ніяких позлотуса, рівної спини, ні, моя задача бути максимально розслабленою. І я включаю спеціальний аудіофайл у навушниках, базову аудіомедитацію. Наступні 20 хвилин я буду виконувати одну дуже просту задачу. Я буду рухатися своєю увагою по трьом точкам. Перша точка ⁇ це мої думки, друга точка ⁇ це музика або голос в аудіомедитації, і третя точка ⁇ це моє тіло. Щоразу, як я буду ловити себе на тому, що я про щось думаю, я буду повертати свою увагу на музику, а потім назаду своє тіло. І все так по колу. Це єдина моя задача в цій медитації. Тобто я не буду намагатися не думати, я не буду собі нічого уявляти, візуалізувати, щось наспівувати, не буду собі начитувати в голові якісь афімації. Ні, нічого такого. Все, що я буду робити, це просто розслаблятися, відпочивати і рухатися увагою по трьом точкам. Це насправді неймовірно приємне відчуття. Просто відпочивати і відчувати своє розслаблене тіло. Після базової медитації, за рахунок того, що я постійно повертала свою увагу і з думок в голові в своє тіло, я дуже круто перезарядилася, дуже круто відпочила. І в мене буквально відкривається друге дихання. Моя нервова система побула в парасимпатичному режимі і максимально відпустила всю накопичену напругу. Тепер в голові ясність, спокій, втілі набагато більше енергії і бажання діяти, щось робити, кудись рухатися, чогось досягати. Це як ті самі дві години денного сну, тільки краще. Тому що завдяки цим 20 хвилинам в базовій медитації я попадаю в такий глибокий спокій і в таку тишину, якою під час сну в нас час можуть похвастатися хіба що діти. І якщо ось так почати робити кожного дня базову аудіомедитацію, то вже через тиждень особисто я помітила, що сон став глибшим, я стала свіжіше і менше ранкової розбитості. Після двох тижнів я швидше і легше засинала і вже менше прокидалася вночі. А після третього тижня сон перестав бути чимось, із чим я воюю. Він став глибшим, він став легшим, набагато спокійнішим і більш відновлюючим. І це ж не тільки про сон, це взагалі про якість життя. Коли я почала щоденно відновлюватися, у мене змінилися мої рішення, мої дії, навіть мої стосунки. Я просто не повірила, скільки проблем мого життя зникли просто за рахунок того, що я перестала жити в режимі постійного емоційного виснаження. Проблема, зіснов, це не дрібниця. І це не що, що можна просто перетерпіти. Тому що поки ти терпиш, ти не живеш, а виживаєш. У тебе падає якість життя, якість концентрації, рівень енергії, навіть якість твоїх стосунків. Твоя нервова система вже дуже довго живе на межі. Тому якщо ти втомився або втомилася постійно прокидатися з розбитістю, розглядати стелю о другій 43 ночі, і жити з головою, яка постійно не виключається, тоді персональний розбір. Тут не буде загальних слів про сон. Тут з куратором школи ти розбереш твою конкретну ситуацію, де саме ти протягом дня накопичуєш напругу, що саме твій розум намагається дожувати, поки ти спиш, які маленькі зміни уже зараз можуть покращити твій сон, і як тобі глобально вийти зі стану емоційного виснаження і навчитися відпускати, проживати свої емоції. Ти вийдеш не з теорією, а з розумінням, що з тобою відбувається і що із цим робити. Після перегляду цього відео ти можеш записатися на персональний розбір безкоштовно. Посилання для запису залишили в описі під цим відео.