Не можу заснути без серіалу — що насправді відбувається з нервовою системою поки ти “відпочиваєш”

Одна серія о 22:00. Потім ще одна. І ще. І ось вже третя ночі — і ти сам не розумієш як так вийшло 😄

Знайоме?

Ми називаємо це відпочинком. Але вранці прокидаємось розбитими — ніби й не спали. І думаємо що просто не виспались. А насправді нервова система всю ніч переробляла все що отримала. І серіал теж. Всі п’ять серій.

У цьому відео розбираємо чому серіали перед сном — це не відпочинок. І що за цим насправді стоїть.

Якщо дивишся серіали щовечора і прокидаєшся втомленим — значить нервова система давно просить про допомогу. На персональному розборі з куратором розберемо саме твою ситуацію — від чого ти втікаєш і як нарешті почати відновлюватись по-справжньому.

🔹 Записатись на безкоштовну зустріч:
👉🏻  https://calendly.com/tishina_school/diagnostic_session

🔹 куратор Школи Альона в Instagram:
👉🏻 https://www.instagram.com/alenaaa.kuts

🔹 Школа ментального здоров’я Тишина:
👉🏻 https://www.instagram.com/tishina.meditation

Transcript

SPEAKER_00 0:00

Давай чесно, які у тебе сьогодні плани на вечір? Подивитись черговий серіальчик, фільм, який тільки що вийшов, або вже запланований похід з друзями в кінотеатр. І все це, фільми, серіали, книги, все це для нас за замовченням є способом відновитись, розслабитись, відпочити. Але дава по-чесному, наприклад, серіал перед сном. Чи вистачає тобі однієї серії? Може це дві, три, а може цілий сезон. І потім ми дивуємося, чого вранці ми відчуваємо себе так, наче нас переїхав Камаз. Так от прикол в тому, що все це не є відпочинком. І твоя нервова система зі мною погодиться. Мене звати Альона, я куратор школи ментального здоров'я Тишина. І сьогодні ми розберемо, що насправді відбувається з твоєї нервової системи, коли ти відпочиваєш перед екраном. Вся подальша інформація - це мій особистий досвід, бо я була рівно такою, як, певно, кожен із вас. Я приходила додому після роботи, голова гуде, мене вдома чекає чоловік, нам треба приготувати вечерю, треба ще зробити якісь хатні справи. І все це супроводжується нескінченним мисленевим потоком про те, що робити завтра, що вдягнути, що приготувати знову ж таки завтра на сніданок, вже треба думати. Мені потрібно було відключитись. І єдиний спосіб був, це якісь улюблені передачі на Ютубчику або черговий новий сезон серіалу. Ми сідали з чоловіком вечеряти, жили в такій маленькій однокімнатній квартирі в Києві, і в нас не було місця навіть куди ноутбук поставити, але ми це робили і ставили його на правильну машинку. І поки вечеряли, то дивилися якийсь черговий серіал. Звісно, однією серією це не закінчувалося. Ми лягали в ліжко і додивлялися ще кілька серій, поки або хтось з нас не вирубався, або що, як це все закінчувалося? Ну, так. Або закінчувався сезон і треба було лягати спати. Спойлер, відключатись у мене не виходило. Мій мозок продовжував працювати, я переживала за героїв, я думала про те, кине він її, чи не кине, чи буде в них дитина, чи не буде. Мій мозок реально переживав більше за те, що відбувалося в серіалі, ніж за мене. Це не режим відпочинку, це режим споживання. Уявиш, що ти цілий день носив важкий рюкзак з книжками і прийшов додому і доклав ще кілька книжок. І такий думаєш, ну я ж зараз сяду на диванчик з цим рюкзачком, значить, мені стало легше, я відпочину. Ні, чувак, чувак, відкидися? Ні, друзі, так не працює. Сісти, лягти горизонтально навіть вночі, фізично ви відпочиваєте. Але оцей вантаж емоційний, емоційне напруження, яке вона збирала за день, і потім докинула ще якимось серіальчиком чи книжкою, це додаткове навантаження, яке фізичним чином не вирішується. І вночі, поки ти спиш, нервова система сумлінно обробляє все те, що ти переживав за день. І серіали теж. Всі п'ять серій, вона просто має переробити всі ці емоції, які були пережиті під час перегляду. І тому на ранок немаю цього відчуття відновлення, наповнення сил і бажання жити це прекрасне життя. Бо по факту ви не спали, ви працювали. Але почекаю виключати це відео. Я не противник серіалів і зараз не буде тут якогось нудного спітчу про те, що викиньте всі гаджети, викиньте всі серіали, заблокуйте собі Ютуб, і відмініть підписку на Netflix. Я кажу про інше. Давайте називати речі своїми іменами. Серіали, фільми, книги ⁇ це нормально, це розваги, це частина нашого життя і це має місце бути. Але чому ми так чіпляємось за них? Чому одна серія о 10-тій вечора перетворюється магічним чином на 5 серій до третьої ночі? Як це взагалі відбувається? Відповідь дуже проста: це втеча, втеча від реальності, втеча від життя, яке тобі не подобається, втеча від питань, які ти не знаєш, як вирішити, втеча від думок, які настільки реальні і настільки лякаючі, що легше і простіше слухати, читати, занурюватись в інший світ, ніж вирішувати те, що здається надто великим для тебе. І це окей, це нормально, це дуже по-людськи, і це є частиною розвитку, не знаю, частиною нашого життя, але є велика різниця між тим, я дивлюсь серіал, бо мені це приємно, прикольна, і я дивлюсь серіал, бо без нього я не можу заснути, і не знаю, що з собою робити, якщо не відволікатись і не заповнювати свою тишину якимось контентом. Відчуваєш різницю? Перше, це твій свідомий. Друге, це потреба. І якщо це потреба, тобі необхідно просто зараз себе чесно запитати, від чого ти втікаєш, з чим ти не знаєш, як впоратись, які питання всередині тебе настільки гучні і які думки тебе настільки лякають, що тобі простіше піти і зануритися в якийсь віртуальний світ, або тільки ніяк з цим не взаємодіяти. Це, звісно, в моменті тобі робить легше, це як такий, не знаю, укол анестезії, і в цей момент, коли ти дивишся, ти нічого не відчуваєш. Але прикол в тому, що проблема залишається, і вона стає з кожним днем все сильнішою, все відчутнішою. В якийсь момент тобі буде недостатньо серіалу, книжок, зустрічі з друзями, і може знадобитися більш потужніший спосіб для розслаблення. Це вже намок на алкоголь. Окей, давай до позитивного. Головне питання в цьому всьому: а що ж таке тоді справжній відпочинок? До речі, різницю між відпочинком і розвагами ми розкрили в цьому відео, будь ласка, переходь і дивись. Справжній відпочинок - це коли твоя нервова система переходить в парасимпатичний режим. Звучить щось як з підручника анатомії зі школи, але насправді це режим відпочинти відновись, коли нервова система не має ніяких зовнішніх чинників, які на неї впливають, вона не обраблює ніякий контент, їй не потрібно ніяк реагувати на якісь твої емоційні всплески, і вона може повністю бути в спокій та тишині і перезавантажитись. Це як приклад дуже простий з гаджетами. Ми вимикаємо лаптоп, ми його закриваємо, ми його перезавантажимо, переводимо його в режим сну, і тим самим покращуючи його роботу. Ноутбук, який перезавантажений, він працює швидше. Або якщо у вас відкрита купа вкладок, то браузер працює зі скріпом. А якщо закрити ці вкладочки, то все буде працювати набагато швидше. Але є інший зворотній бік, інший режим роботи нервової системи, симпатичний. Він, звісно, не такий симпатичний, як я, бо це режим бий або біжи. Це реакція на стрес, коли ми починаємо щось хаотично робити і робити якісь емоційні дії, вирішувати якісь питання, приймати якісь дуже неадекватні рішення, і як наслідок отримувати зовсім не той результат, який хотілося б. І цей режим не вимикається навіть вночі. І навіть підсеріал, скоріше за все, він теж у вас працює. Я особисто, коли дивила серіали, я ще при цьому втичала в телефон, я ще вирішувала якісь питання, я ще обдумовувала, що я буду робити завтра. Ну, от уявіть, ви робите кілька справ одночасно. А ми з вами, якщо що, не Гай Юлій Цезарь, який міг робити купу с один момент. І це єдине, що дає - тотальне виснаження нервово системи. Вона, якщо почесно, просто від всього, що ми з нею робимо. І ось що я помітила у наших студентів. І це мене досі щоразу дивує, не дивлячись на те, що в нас завершується вже 10-й потік нашої програми відновлення Кіпкал. Коли люди починають практикувати нашу базову медитацію 20 хвилин в день, вони самі, самостійно, без жодних заборон, без жодних обмежень, без жодної сили волі, без жодних челенджів, зменшують кількість споживання контенту. Перестають дивитись серіали перед сном, перестають засинати з серіалами, не знаю, з читанням книжок. У них відпадає потреба втікати в цю віртуальну реальність. І таких історій у нас дуже-дуже багато. Бо коли нервова система відновлюється, коли вона переходить в цей режим парасимпатичний, режим спокою, режим відновлення, всередині все стишується. Потреба бігти кудись, вирішувати якісь термінові питання, вирішувати глобальні питання цього світу, тривожитись за все на світі, воно просто зникає. Це не значить, що у вас відпадуть всі проблеми в житті, і ви такі, боже надзенє, як не знаю, там буддійські монахи, цей світ мені зрозумілий, давайте інший. Ні. Але у вас буде внутрішня опора і стабільність, і ось цей спокій, достатньо енергії на те, щоб вирішувати будь-які виклики долі, достатньо для того, щоб реалізовувати те, чого вам хочеться. Це ключове. Є бажання діяти і спілкуватися з реальними людьми. І серіали з книжками нікуди не дінуться. Але ви будете їх дивитися тому, що ви хочете, а не тому, що вам потрібно заглушити щось всередині себе. Ну і, звісно, я хочу розповісти, як це працює в нашій школі Тишина. Ми не забороняємо серіали, ми не кажемо все на наступні чотири місяці тільки базова медитація та чай з ромашкою. Ми працюємо з першою причиною ⁇ зі станом нервової системи. Бо якщо всередині накопичена напруга, ти будеш щоразу знову і знову зриватися і повертатись до серіалів, до книжок, до їжі, до будь-якого швидкого способу отримати цей радість і задоволення. Бо сила волі не працює, коли в тебе немає всередині просто ресурсу взагалі жити то життя. І будь-яке додаткове навантаження, і будь-яка спроба себе контролювати, викликає ще більше супротив і забирає ще більше енергії. І це замкнене коло, з якого можна вийти тільки одним способом, почавши системно, щоденно, посправжньому відновлюватись. І для цього у нас в школі є дуже проста техніка - це базова медитація. 20 хвилин на день ⁇ все, що тобі потрібно, жодних спеціальних умов, жодних спеціальних застосувань, пристосувань, знань, навичок, лишати, телефон, навушники і простір, в якому тобі комфортно бути в непорушності ці 20 хвилин. Базова медитація дає нервовій системі ті важливі умови, спокій та тишину, в яких вона може по-справжньому відновитися, дають цю тотальну паузу без споживання жодного контенту, без обробляння якихось нових емоційних реакцій. І за рахунок цього відбувається зниження рівня цього емоційного напруження. Тіло розслабляється навіть на фізичному рівні, оці всі затиски, вони будуть поступово йти. Ми працюємо з ментальним станом, але ментальне напряму пов'язане з фізичним. Тому тобі ставатиме краще і в фізичному плані. Наш метод працює в зв'язці медитація та рефлексія. Так от рефлексія - це такий метод, коли ти виписуєш всі думки, всі питання, які накопичили всередині тебе, допомагає тобі якраз розібратися з другим аспектом, з тим, від чого ж ти втікаєш в ті ж самі серіали та книги. Поступово, крок за кроком, ти будеш розплутувати цей внутрішній клубочок з різноманітних питань, з якими, можливо, ти живеш вже не один десяток років, і це буде звільняти простір всередині тебе для того, чого тобі по-справжньому хочеться. Якщо тобі відгукнулося те, про що я сьогодні розповідала, приходь до нас на персональний розбір з куратором школи. Це коротка зустріч в Zoom, де ми розберемо твоє питання, можливо, те, чому ти зараз обираєш для себе такий спосіб відпочинку, як серіали чи книжки. Це безкоштовно для всіх, хто додивиться це відео до кінця. Ми розберемо твою ситуацію і подивимось на те, як наш метод спрацює саме для тебе. Посилання для реєстрації залиши в описі. І якщо було цікаво, збережи це відео, постав лайк і обов'язково залиш коментар. Можливо, хтось зі мною не згоден, а можливо, хтось проходив цю історію так само і поділиться своїм досвідом. І наступного разу, коли будеш вмикати одну серію перед сном, згадай мене.